З початку широкомасштабної війни виробництво Росією артилерійських снарядів, ракет і безпілотників різко зросло. Про це пише NBC News із посиланням на нову доповідь Королівського інституту об'єднаних служб.
Зазначається, що західні санкції не змогли підірвати виробництво зброї в Росії, і Москві навіть вдалося наростити виробництво ключових видів зброї, щоб розпалити війну проти України.
Зазначається, що зусилля щодо санкцій були ускладнені через надмірно обережне ухвалення рішень західними урядами і затримки в обміні розвідданими між союзниками.
"У 2021 році, до вторгнення російських військ, Москва виробляла 56 крилатих ракет Х-101 на рік. Згідно зі звітом, до минулого року вона виробила 460 крилатих ракет. Запаси російських балістичних ракет "Іскандер" також різко зросли - приблизно з 50 до вторгнення до 180, хоча Росія запустила велику кількість ракет на полі бою", - ідеться в публікації.
Констатується, що заходи США та Європи не змогли заблокувати доступ Москви до мікроелектроніки, від якої Росія залежить у виробництві ракет і дронів. Зокрема, РФ має достатні запаси антен виробництва ірландської компанії, які використовуються в планувальних комплектах для бомб.
"Розширення виробництва зброї в Росії ясно свідчить про те, що тисячі західних санкцій виявилися неефективними. Підбиваючи підсумок, можна сказати, що, незважаючи на старанні зусилля багатьох державних службовців, підкріплені політичною волею, спрямованою на підрив російського військово-промислового виробництва, це мало що дає", - наголошується в доповіді.
Автори доповіді стверджують, що США та їхні союзники, як і раніше, можуть перекрити постачання або непомірно підняти вартість електронних компонентів, верстатів і сировини, необхідних для виробництва російської зброї.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія виробляє до 90 ракет різних типів на місяць, особливо зросла кількість випуску "Іскандерів".
"Загалом зараз є дані, які говорять про те, що 85-90 ракет різних типів на місяць виробляє Росія. Туди входять і "Кинджали", "Іскандери", - зазначив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
