Ветеран російсько-української війни В'ячеслав Стражець втратив руку на фронті під час захисту Авдіївки у 2022 році та важко поранив ліву. Проте під час реабілітації, яка тривала понад рік чоловік знайшов для себе нову професію, а саме заснував підприємство з виробництва дронів. Історію В'ячеслава розповіли журналісти "Голосу Америки".
"На другий день, 25 лютого я пішов у військкомат, простояв там довго. Можна сказати, що пощастило, адже досвіду бойового в мене не було, поки був на місці навчався, а вже потім сформували бойовий батальйон і наші вінницькі ангели, частина 4038 поїхали на схід захищати Україну", - розповів Стражець.
За його словами, після поранення довго тривала реабілітація саме з лівою рукою, адже не працювали взагалі вказівний і середній пальці. Щоб врятувати цю руку, захиснику довелося пережити понад 20 хірургічних операцій.
Саме під час реабілітації у чоловіка, який за освітою є інженером, виникла ідея збирати безпілотники. Військовий каже, що перші дрони йому допомагала створювати дружина.
Пізніше чоловік, який раніше був правшою, навчився все робити лівою рукою та завдяки протезу зміг тримати паяльник. Вже у жовтні 2023 року воїн подався на ветеранський грант, який отримав та заснував власне невелике підприємство з виробництва дронів. Також з ним працює ще троє ветеранів. У середньому військові виробляють 50 дронів на місяць.
"Витратив кошти на обладнання, частково на комплектуючі дронів, принтери, 3D-принтери, комп'ютери, паяльну станцію. Якби не фонд, то я не думаю, щоб досяг такої кількості випуску дронів", - додав Стражець.
А вже із жовтня 2024 року чоловік спробував викладати в одній зі шкіл міста Жмеринка. Разом з іншими ветеранами він викладає предмет "Захист України", де під час уроків діти вчаться на дронах, які виготовив сам В'ячеслав.
"На жаль, ця війна, напевно, передасться іншим поколінням, тому вони повинні вміти захищати себе. Моє покоління цьому не вчили, але тепер потрібно казати дітям правду в очі. Спочатку я їм дякував, що вони залишились в Україні, адже багато хто виїхав. Тому якщо ви залишились, то повинні вміти жити та виживати в цій країні", - підкреслив ветеран.
Досвід українських військових на протезах
Як писав УНІАН, нацвардієць Михайло Бурдаков, який на війні втратив ногу, продовжує свою службу в ЗСУ та зміг подолати на протезі найвищу вершину України Говерлу.
"Пам'ятаю очі людей того дня - тих, хто підіймався і тих, хто спускався. Коли вони побачили, що такий хлопець як я - лисий, бородатий, на протезі - лізе по каменях… Мені всі казали: "Молодець, молодець, ти - найкращий", - розповів Бурдаков.
Також воїн Єгор Олійник розповів, чому повернувся на фронт, попри те, що втратив ногу. За його словами, він адаптувався до протезу в перший же день.
"Моя особиста мотивація, по-перше, це помста. Я хочу помститися за ногу. По-друге, в цивільному житті я себе зараз не бачу, поки йде війна. Тим паче, я ще не звик до такого суспільства і вони також до мене не звикли, до людей з інвалідністю не звикли", - наголосив військовий.
