Масове дезертирство позбавляє українську армію вкрай необхідної їй живої сили і підриває її бойові плани у вирішальний момент війни з Росією, що може поставити Київ у невигідне становище на майбутніх переговорах про припинення вогню.
Як пише Associated Press, кількість дезертирів налічує десятки тисяч. За словами військових командирів і солдатів, цілі підрозділи залишають свої пости, залишаючи оборонні рубежі вразливими і прискорюючи територіальні втрати.
"Деякі йдуть у відпустку за медичними показаннями і не повертаються, переслідувані травмами війни і деморалізовані похмурими перспективами перемоги. Інші конфліктують із командирами і відмовляються виконувати накази, іноді в розпал перестрілки", - пише AP.
Як пише видання, за даними української прокуратури, з моменту вторгнення Росії понад 100 000 солдатів були звинувачені в дезертирстві. При цьому майже половина з них пішла в самоволку тільки за останній рік:
"Водночас реальна кількість дезертирів може бути набагато вищою - за оцінками одного із законодавців, вона може досягати 200 000 осіб".
Як зазначає видання, багато дезертирів не повертаються, отримавши відпустку за медичними показаннями. Так, один із дезертирів розказав, що спочатку він залишив свій підрозділ з дозволу, тому що йому була потрібна операція. Однак до моменту закінчення відпустки він не зміг змусити себе повернутися.
"Найкращий спосіб пояснити це - уявити, що ви сидите під обстрілом, і з їхнього (російського) боку на вас летить 50 снарядів, а з нашого - лише один. Потім ти бачиш, як твоїх друзів розриває на шматки, і розумієш, що в будь-яку секунду це може статися і з тобою", - розповів він.
Дезертирство перетворило бойові плани на пісок
AP стало відомо про випадки, коли оборонні рубежі були серйозно підірвані через те, що цілі підрозділи не підкорялися наказам і залишали свої позиції.
За словами одного із законодавців, у вересні військові України зафіксували нестачу 4 000 військовослужбовців на фронті здебільшого через смерті, поранення і дезертирство. Більшість дезертирів - недавні новобранці.
Начальник юридичної служби однієї з бригад, який відповідає за розгляд справ про дезертирство та передачу їх до правоохоронних органів, каже, що таких справ у нього було багато.
"Головне, що вони залишають бойові позиції під час бойових дій, і через це гинуть їхні товариші. У нас було кілька ситуацій, коли загони тікали, маленькі чи великі. Вони оголювали свої фланги, і ворог заходив на ці фланги і вбивав своїх братів по зброї, тому що ті, хто стояв на позиціях, не знали, що поруч більше нікого немає", - сказав чиновник.
Так, за словами офіцера 72-ї бригади, саме дезертирство призвело до того, що Україна втратила Вугледар. Проте офіцер не відчуває злоби до дезертирів.
"На даному етапі я не засуджую нікого з солдатів мого батальйону та інших. ... Тому що всі просто дуже втомилися", - сказав він.
Звинувачення дезертирів
Прокурори і військові вважають за краще не висувати звинувачень проти солдатів, які пішли в самоволку, і роблять це тільки в тому випадку, якщо не вдається переконати їх повернутися. Однак деякі дезертири повертаються, тільки щоб знову піти.
Як каже адвокатка Тетяна Іванова, солдати, виправдані за дезертирство з психологічних причин, створюють небезпечний прецедент, тому що "тоді майже всі виправдовуються (ідуть), тому що здорових людей (у піхоті) майже не залишилося", - каже вона.
Боротьба із СЗЧ в Україні
Як повідомляв УНІАН, 21 листопада Верховна Рада ухвалила закон про добровільне повернення на службу. Він стосується тих, хто вперше пішов у СЗЧ або дезертирував.
За словами нардепа від "Голосу" Ярослава Железняка, дія контракту бійців, які добровільно повернулися на місце проходження служби, продовжується. Також їм відновлять виплати та соціальні пільги.
Водночас заступник командира 3-ї штурмової бригади Максим Жорін упевнений, що близько половини всіх випадків СЗЧ можна уникнути, якщо виходити на діалог із військовими.
