
Битва за Торецьк, колись важливе шахтарське місто, має стратегічне значення. Його падіння могло б відкрити російським військам шлях до промислового центру Костянтинівка, розташованого за 20 км на північний захід. Звідти вони могли б просунутися до останніх неокупованих міст Донецької області: Дружківки, Краматорська, Слов’янська та Лиману, йдеться у репортажі The Telegraph.
Захоплення цих міст дало б Росії повний контроль над Донецьком, що є однією з її головних цілей у війні. Це особливо важливо на тлі переговорів між Москвою та Вашингтоном, які можуть призвести до поступок України в обмін на мир.
Протяжна семимісячна битва за Торецьк ілюструє загальний хід війни, яка наближається до третьої річниці. Вона демонструє, як Росія повільно, але вперто просувається, незважаючи на величезні втрати.
За оцінками України, за останній рік Росія втратила стільки ж солдатів, скільки за перші два роки війни.
"Нам важко їх відтіснити, тому що їм байдуже, скільки їхніх людей загине", - каже Юрій з позивним "Гагарін", командир мінометної роти в Торецьку. "Якщо один солдат гине, вони просто надсилають ще двох"
Цей підхід пояснює високий рівень втрат, який не спостерігався в Європі з часів Другої світової війни. Війна більше нагадує Першу світову, коли російські війська штурмують позиції під інтенсивним вогнем.
Останні місяці стали найсмертоноснішими для російської армії: щоденні втрати іноді перевищували 1500 осіб. За 2024 рік росіяни могли захопити 4168 квадратних кілометрів території, однак у процесі зазнали 427 000 втрат (загиблих і поранених), згідно з даними Інституту вивчення війни (ISW).
Щодо Торецька та інших міст Донецької області, Росії, ймовірно, доведеться й далі здобувати дорогі та малозначущі перемоги, а не здійснювати значні прориви.
У штабі бригади під Краматорськом майор Дмитро Мокич контролює ситуацію через екрани в підземному бункері командного пункту. Системи радіоелектронної боротьби дозволяють стежити за кожним куточком Торецька.
По відеозаписах стає зрозуміло, чому бої за місто такі важкі. Будь-який рух одразу помічають оператори дронів, як-от Octopus. Використання бронетехніки тут лише привертає увагу противника.
"Характер війни змінився", - каже Мокич. "Сучасний танк Т-90 коштує мільйони доларів, але ми можемо знищити його кількома дронами FPV, що коштують лише кілька тисяч доларів. Росіяни зараз в основному пересуваються пішки, або на мотоциклах і баггі. Навіть тоді це ризикована справа".
Росія, маючи населення в чотири рази більше, ніж Україна, мобілізувала велику кількість засуджених і ефективно вербує новобранців. Окрім набору солдатів з Північної Кореї, Росія поповнює армію від 600 до 1000 бійців щодня, що дозволяє їй тримати 400 000 військових на лінії фронту проти 250 000 українців.
Внаслідок цього Росія поки що компенсує свої втрати, продовжуючи захоплення територій у Донецькій області. У жовтні 2023 року вона взяла Вугледар, а в 2024 році – Курахове та Велику Новосілку. Ці успіхи доповнюють захоплення Бахмута в травні 2023 року та Авдіївки в лютому 2024 року. Усі ці битви стали символами російської тактики масових атак.
"Російські війська легко витрачаються… вони не вірять, що їхні люди варті порятунку", - зазначає Анжеліка Еванс, російський аналітик ISW.
Ситуація іронічна
Попри великі втрати Росії, відступ українських військ із Донбасу породжує побоювання, що Москва неминуче досягне перемоги.
Однак українські командири вважають інакше. Вони наголошують, що, стримуючи росіян у таких містах, як Торецьк, вони завдають їм таких втрат, які можуть ослабити бойову міць противника в довгостроковій перспективі.
Майор Мокич зауважує, що удари по російських заводах боєприпасів уже дають ефект. З початку 2024 року українські військові фіксують зменшення інтенсивності артилерійських обстрілів у Торецьку.
Крім значних втрат особового складу, Росія до кінця року може відчути критичну нестачу танків та бронетранспортерів.
Іронія ситуації полягає в тому, що в міру того, як Росія сповільнює просування на фронті, її дипломатичні позиції зміцнюються завдяки адміністрації Трампа. Його команда наполягає на якнайшвидшому завершенні війни, що, на думку багатьох у Європі, може піти на користь Москві.
Видання підсумовує, яким би не був результат бойових дій, в Україні зростає усвідомлення, що конфлікт може вирішитися не на полі бою, а за столом переговорів – і не факт, що Україну запросять до цього столу.
Ситуація на фронті
Як розповідав екс-спікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов, ситуація на фронті в Україні далека від стабільної, вона надзвичайно складна особливо в районі міст Торецьк і Часів Яр Донецької області. Крім того, кризові наслідки може мати ситуація, яка зараз розгортається на Куп'янському напрямку в Харківській області.
Нагадаємо, 19 лютого в моніторинговому проєкті DeepState повідомили, що російські війська захопили одразу два населені пункти на Донеччині - Дачне та Зеленівку. А 21 лютого окупанти зайшли в Новоочеретувате.