Теоретично Росія могла б встановлювати на міжконтинентальну балістичну ракету (МБР), якою вдарила по Дніпру, фугасну бойову частину замість ядерної боєголовки.
Таку думку висловив головний редактор спеціалізованого воєнного видання Defense Express Олег Катков в ефірі "Radio NV". "Але це окрема розробка, немає сенсу для ракет навіть середньої дальності створювати осколково-фугасну бойову частину. Вона коштує дуже дорого, а ефект буде дуже маленький. Фігурувала інформація, що вага може бути 1,2 тонни. Але немає сенсу, адже майже таку ж бойову частину, але на значно меншу дальність несе корейська KN-23 – там до тони може бути. І вона буде коштувати у сотні разів дешевше", – сказав Катков.
Водночас він додав, що "хотів би поставити більше питань представнику Повітряних сил" щодо повідомлення про застосування МБР по території України.
"Адже Україна була атакована імітатором ядерного бойового заряду… Будь-яка міжконтинентальна балістична ракета призначена для завдання ядерного удару. Тому це дуже серйозне повідомлення, яке або я неправильно прочитав, або інакше це просто репетиція ядерного удару по Україні", – пояснив Катков.
Щодо самої ракети, експерт відзначив, що вона має доволі низьку точність, тому встановлювати на неї фугасну частину просто немає сенсу.
"Чим більша дальність, тим менша точність. І коли ти запускаєш цю ракету середньої дальності, тим паче міжконтинентальну ракету на дальність понад 10 тис. км – там висока похибка. Яка і компенсується використанням ядерного заряду. Це не високоточна зброя. Там відхилення в кращих випадках – це 100-150 метрів. Обережне припущення – нехай вони й запустили її по Україні, то скоріше за все, там був просто макет бойових блоків. Це єдина, більш прагматична відповідь", – зазначив Катков.
Удар міжконтинентальною балістичною ракетою: що треба знати
21 листопада Росія завдала масованого удару по Дніпру, запустивши по місту 9 ракет. За даними Повітряних сил, серед них зокрема була й міжконтинентальна балістична ракета.
У Росії це питання наразі не коментують. Зокрема, під час брифінгу до представниці МЗС Росії надійшов телефонний дзвінок, під час якого їй заборонили коментувати цю тему.
