Якби Україна мала вибір, то примусової мобілізації звісно ж не було б, однак зараз іде війна і потрібно використовувати всі доступні ресурси. Таку думку висловив колишній командир роти батальйону "Айдар", військовий аналітик Євген Дикий.
Він зазначив, що неодноразово виникало питання, навіщо армії примусово мобілізовані, адже вони будуть поганими солдатами, з низькою мотивацією, тікатимуть і дезертируватимуть.
"Звісно ж, кожний, маючи вибір, волів би воювати пліч-о-пліч із мотивованими добровольцями. Але ж ключове тут – "маючи вибір". А ми вже його не маємо", - каже він.
Він зазначив, що кожна нація має досить обмежений відсоток пасіонаріїв – потенційних добровольців. Але об’єктивно пасіонаріїв завжди меншість, і це нормально – адже у мирний час від них буває більше проблем, аніж користі.
"На жаль, жодна велика війна ніколи в історії не вигравалась виключно силами добровольців. Тут працюють закони великих чисел – проти мобілізованої маси доводиться виставляти таку само мобілізовану масу, а не купку навіть супермотивованих пасіонаріїв. Тобто без тих, кого держава мобілізує недобровільно, ми просто фізично не протримаємось", - підкреслює військовий.
Дикий переконує: не кожен, хто хоче уникнути армії – боягуз, не хотіти на війну – це нормально.
До того ж накладається вплив оточення, яке дуже часто допомагає можливому ухилянту виправдати свою слабкість, навіть якщо він ще вагається.
"Держава має допомогти слабкому індивіду подолати абсолютно природну слабкість, підштовхнути до єдиного правильного в нинішніх обставинах вибору – на жаль, підштовхнути навіть репресивними заходами, бо нема часу на довге лагідне переконання", - наголошує військовий, зазначаючи, що коли людина вже опиняється у війську, з нею стаються несподівані трансформації.
"Там – зовсім інше життя, абсолютно відмінне від всього його попереднього досвіду. І в цьому житті раптом зовсім по іншому вибудовуються пріоритети, міняється шкала важливого та другорядного. Міняється ставлення до страху, і ієрархія страхів. … І якщо в першому бою новобранець відстрілюється ледь не з переляку, просто щоб не загинути самому, то після цього він вже воює за себе та побратима, і стає смертоносним для ворогів", - переконує він.
"Війна – жахлива кузня, яка виковує захисників з дуже різного людського матеріалу. І з фронту до тилу по війні повернеться значно більше громадян та патріотів, аніж свого часу відправилось з тилу на фронт".
Звісно, так буває не з усіма, зазначає Дикий, але шлях "із примусово мобілізованого боягуза у лицарі-захисники", проходять значно більше бійців, і саме його слід вважати типовим.
"Тож нема чого боятись отримати поруч в окопі або під командою вчорашніх ухилянтів – завтра багато хто з них ще може дати фори декому із матьорих служивих", - каже військовий.
Мобілізація в Україні
Раніше Дикий висловив думку, що користі від мобілізації жінок буде дуже мало, а от шкода - колосальна, оскільки чоловіки на фронті переживатимуть за свої родини.
Також він назвав "шкідницькою" ідею мобілізувати всіх депутатів та чиновників, бо тоді країна залишиться без влади.
