Російські солдати часто пішки долають величезні відстані до позицій, п’ють воду з річок, позбавлені теплих речей, але йдуть на штурми. Про в інтерв’ю hromadske розповів командир батальйону бригади "Буревій" Костянтин Вахрамєєв.
За його словами, більшість полонених росіян, з якими він мав справу, — це колишні ув’язнені. Друга значна частина — люди, які скаржаться на кредити, сімейні труднощі, необхідність заробляти гроші.
"Дехто каже, що їх змусили йти на війну прямо з виправної колонії, але це лише частина правди. Багато хто свідомо пішов воювати за гроші, а хтось піддався впливу ідеології чи пропаганди, яка в Росії працює набагато ефективніше, ніж в Україні", - зазначає військовий.
Йому цікаво, як російські солдати взагалі погоджуються на такі безглузді штурми, адже вони буквально біжать один за одним, навіть через тіла своїх загиблих, і намагаються дістатися до поставленої мети за будь-яку ціну.
"У мене інколи виникає питання: як їх там змушують всіх так штурмувати? Вони біжать один за одним, і гинуть, а ті, хто позаду, — переступають і біжать далі. І все одно до кінцевої точки вони намагаються доходити", - каже комбат.
Він розповідає, що багато з них долають величезні відстані до позицій: "Наприклад, солдатів висаджують у населеному пункті за 20 кілометрів від передової, і вони йдуть пішки п'ять днів до бойових позицій. У дорозі вони позбавлені базових речей — немає евакуації, медичної допомоги, нормального харчування чи води. П'ють воду з річок, збирають щось дорогою, але все одно виконують наказ".
Вахрамєєв додає, що нашому бійцеві поставити таке завдання було б значно складніше, адже важко уявити, щоб солдат ЗСУ погодився пішки пройти 20 кілометрів, без чіткої логістики й забезпечення хоча б мінімальних умов.
"У нас би, наприклад, тим солдатам, яких я знаю, мені здається, було б трошки важко поставити задачу: "Йди 20 кілометрів, там десь у населеному пункті знайдеш щось поїсти, у щось перевдягнешся". Були такі полонені, що ми їх ловили в хатах. Вони шукали теплі речі або щось поїсти", - поділився комбат.
За його словами, втрати у росіян величезні. У перехопленнях чутно, як вони скаржаться на це. Окупанти відзначають, що їх атакують артилерія, дрони, і багато хто не доходить до бойових позицій, але поповнення надходить постійно. Тактика росіян базується на постійному накопиченні живої сили.
"Є ті, що доходять, і їм потім командир підрозділу по рації каже: "Давай, зустрічай ще шість таких". Три дійшли — йому ще шість відправляють. З тих шести два або три дійде. Така в них система накопичення — збираються в цих кущах і сидять там, бомжують у тих ямах", - розповів Вахрамєєв.
Він зазначає, що у росіян можливостей для ротації більше, ніж у ЗСУ. Тобто українцям замінити цілий батальйон складніше, хоча й намагаються зробити це максимально ефективно. Але провести повноцінну ротацію дуже важко.
"Не уявляю, як забрати батальйон з напрямку і поставити другий батальйон. Це така проблема", - наголошує командир батальйону.
Війна в Україні – останні новини
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що чисельність російського угруповання військ в Україні постійно зростає і ситуація на лінії фронту дуже напружена.
За його словами, конфлікт досяг такого технологічного рівня, що тепер можна говорити як про протистояння технологій, так і про протистояння збройних сил. Це значно вплинуло на тактику, яку використовують війська на полі бою.
Сирський також зазначив, що у ЗСУ є стратегія захисту від противника, який переважає за військовою міццю, озброєнням і солдатами.
