Російські пропагандистські медіа повідомляють, що Росія з 10 грудня закриває повітряний простір над полігоном "Капустін Яр", з якого вже запускала по Україні балістичну ракету "Орєшнік". Водночас в Центрі протидії дезінформації при РНБО України вважають, що росіяни вже підготували ресурс до нових обстрілів України. Таким чином, не виключено, що до Нового року росіяни можуть здійснити масовану атаку.
Панікувати від таких новин, однозначно, не варто. Але варто бути готовими до ракетних обстрілів. І тут треба пам’ятати кілька нюансів.
Перше, якщо говорити про ймовірний запуск "Орєшніка", деякі аналітики дійсно вважають, що Путіну для продовження залякування світу та досягнення якихось ціле й на міжнародній арені, треба буде запустити "Орєшнік" ще один-два рази. Мовляв, так він намагається показати, що "не жартує".
І хоча в попередньому разі не було жодного військового сенсу завдавати такого удару, та й очікуваного РФ ефекту досягнути не вдалося, можна припустити, що Росія може застосувати цю ракету. При цьому, треба пам’ятати, що в Кремлі лякали ударом по "центрах прийняття рішень", тобто, цілком можливо, наступний удар РФ готує по Києву. Однак не факт, що це може відбутись. Як на мене, ймовірність цього не 90% на 10%, а, скоріше, 50% на 50%.
Ми вже знаємо, що "Орєшнік" не є невразливим. Після старту ракети, вже по перших секундах можна сказати, куди вона рухається. Цей тип ракет не може суттєво змінити курс – вона може трошки підкоригуватися, але розвернутися, як крилата ракета, не може. Крім того, поступово її швидкість знижується (всі розмови про те, що вона летить і падає зі швидкістю 10 махів – це брехня): підлітаючи до цілі, вона вже не потужніша, ніж інші ракети – "Іскандери" чи "Кинджали". Тому вона може перехоплюватись нашими засобами протиповітряної оборони. Тобто, "Орєшнік" може бути знищений.
Друге. Пам’ятаємо, що вже якийсь час російські атаки не прив’язані до дат (як-то очікування атаки саме на Новий рік). Дійсно, раніше росіяни якось підлаштовувались під певні дати (і не важливо, це важливі дати для нас чи для них). Але коли зрозуміли, що ми стали ретельніше готуватись на такі дати, вони цю практику практично скасували. Нагадаю, навіть атака, яку ми очікували на 24 серпня, День Незалежності України, відбулась на кілька днів пізніше.
Тобто, ворог може вдарити на день-два раніше, на день-два пізніше, розуміючи, що ми готуємось. А наша задача – постійно бути готовими.
Третє – підготовка росіян до масштабної ракетної атаки потребує часу і ресурсів. Якщо не брати до уваги так званий недоторканий запас (приблизно 15% від всієї кількості ракет, які були у Росії на початку повномасштабного вторгнення), їм потрібен місяць, щоб зробити сотню-півтори ракет. Але це не означає, що місяць пройшов, вони зробили сто ракет і тут же їх запустять. Вони можуть накопичувати кілька місяців, щоб мати більшу кількість – 200, 300, 400 ракет. В таких випадках вони проводять атаки "хвилями" - з різницею у кілька днів чи тижнів… Звісно, росіяни можуть атакувати і без паузи, якщо полізуть в "НЗ". Але ми не можемо зараз прогнозувати, як саме вони діятимуть.
І четверте. Щоб не панікувати і не чекати чогось страшного, українцям треба реагувати на повітряні тривоги. Єдине, чого дуже хотілось би, щоб під час оголошення тривоги додавалась інформація, який саме тип небезпеки нам чекати. Тому що, якщо це дронова атака – це одне. Якщо ракетна – інше. При цьому, якщо це ракетна атака, варто також уточнювати, це атака гіперзвуковою, балістичною чи крилатою ракетою. Все це впливає на час – скільки його у громадян, щоб дійти до укриття. Тому це – важливо.
Олексій Гетьман, військовий аналітик, майор запасу ЗСУ, ветеран російсько-української війни
