
Про кадрову ситуацію у своєму підрозділі, бойову ротацію та відпустки військових, які дуже втомилися, командир мінометної батареї 130-го окремого батальйону 241-ї бригади ТрО, капітан Владислав Пінчук розповів в інтерв'ю "Армія TV".
За словами Пінчука, в його підрозділі штатний склад залишається майже повністю укомплектованим. Протягом останніх пів року у нього було лише одне-два вакантних місця, і серйозного дефіциту особового складу не спостерігалося. Проте головною проблемою залишається виснаження особового складу. Багато військових воюють вже два-три роки без довготривалого відпочинку.
"Це не 18-річні хлопці, яких можна відправити на марафон. Це дуже втомлені люди, і коли, наприклад, ми стоїмо на другій лінії, важливо дати їм можливість відпочити", - пояснює капітан.
Він також зазначає, що мінометні підрозділи зазнають менших втрат, ніж піхотні, що дозволяє зберігати кадри.
За його словами, нові військові надходять у підрозділ різними шляхами: через навчальні центри, за власним бажанням або по рекомендації. Також відбувається певна внутрішня ротація між підрозділами. Наприклад, у межах батальйону бійці можуть переводитися до інших частин через втому або бажання служити разом із близькими.
Останнім часом до батальйону перевели значну кількість військових із сил логістики - приблизно 100 осіб. Він особисто відібрав трьох людей, які успішно адаптувалися та залишилися служити.
Командир мінометної батареї також розповів про відмінності між військовими, які прийшли у 2022 році, та тими, хто мобілізувався у 2024-2025 роках. За його словами, перша хвиля добровольців складалася з ініціативних і самодостатніх людей, які мали життєвий досвід, професії навіть власний бізнес і були готові пропонувати рішення. Пінчук розповів:
"Люди, які прийшли на початку, це такий кістяк добровольців. Це люди з великою ініціативою на початку. Це люди, з якими тоді я був однакової компетенції. Ми разом в той момент сідали, розбирали якісь задачі".
За його словами, ті, хто прийшов пізніше, виконують накази, але менш ініціативні.
"Зараз, через три роки війни, навіть ті, хто був у першій хвилі, втомилися, і вже ніхто не прагне проявляти ініціативу. Всі просто роблять свою роботу", - зазначає капітан.
Він вважає, що треба намагатися нівелювати ефект втоми, та навів приклад. До нього прийшов молодий хлопець, який був "супер заряджений" на службу та у всьому проявляв ініціативу.
"Я до нього підійшов, й кажу: "Друже, трошечки спокійніше. Ти мені потрібен в довгу. Якщо ти зараз за місяць тут "вихаркаєш легені", і скажеш, мовляв, я втомився" - мені це не потрібно", - сказав Пінчук.
Він пояснив, що треба розуміти: ресурс людей обмежений. Щоб уникнути вигорання, командир намагається забезпечити військовим відпочинок. Він пояснює, що перевантаження бійців призводить до психологічного та фізичного виснаження. Наприклад, коли вони знаходяться на другій лінії, він намагається дати можливість поїхати в найближче місто, щоб зустрітися з родиною та відновити сили.
За його словами, трапляється, що людину просто необхідно відправити на відпочинок. Наприклад, у підрозділі є механік-водій, який взагалі перестав спати. Командир акцентує:
"Розумію, що людина просто не спить… Якась маніакальна фаза: людина вдень працює, вночі крутить машину, вдень працює… Постійно в якомусь двіжі, каже, що не хоче спати. Я відправив його на 10 днів у відпустку - сказав, щоб в цей час взагалі не бачив його я не бачив його біля машини. Просто бачив, що у людини починаються заскоки".
Пінчук також зазначає, що у його батальйоні проблем із відпустками немає та він дивується, коли чує історії про бійців, що два-три роки не були у відпустці.
"Бачу, що людина виснажена - відправляю її хоча б на кілька днів до дружини. Це найкраще, що можна запропонувати бійцю", - розповідає він.
Однак при цьому важливо не допустити повного розслаблення, адже військові можуть втратити бойову дисципліну.
Відпустки видаються за можливості, залежно від ситуації та наявності заміни на ключових посадах.
"Не можна відправити головного сержанта під час активних бойових дій, але, наприклад, навідника міномета можна легко замінити", - пояснює він.
Таким чином, у підрозділі намагаються знаходити баланс між бойовими завданнями та відпочинком, щоб зберігати мотивацію та боєздатність особового складу.
Війна в Україні - історії бійців
Раніше у 126-й окремій бригаді територіальної оборони розповіли історію бійця Дмитра Корда, який провів у Кринках, що на лівому березі Дніпра, 88 днів. Військовий разом із побратимами мав обороняти плацдарм Сил оборони. Він розповів, що іноді їм доводилося відбивати до 15 російських штурмів за день, земля горіла під ногами у буквальному сенсі.