Наразі у навчальних центрах ЗСУ досить значною є проблема залучення кваліфікованих інструкторів із бойовим досвідом. Про проблеми підготовки в рекрутів у часи війни розповів в інтерв’ю "Новинарні" головний сержант ЗСУ Олександр Косинський.
Він зазначив, що саме по собі поняття "бойовий досвід" доволі нечітке.
"Командир відділення, який вів людей у бій, виконував бойові завдання в обороні та наступі, – має бойовий досвід. І сержант батальйону матеріально-технічного забезпечення, який виконував завдання із забезпечення бойових підрозділів, але в бою участі не брав, людьми не управляв, також вважається, що має бойовий досвід", - пояснює він.
Крім того, досить часто приходять інструктори з бойовим досвідом, але які мають поранення, що знижує їх спроможність навчати рекрутів.
"Він пересуватися не може по навчальному полю так, щоб встигати за курсантами. Або ж сержант, який внаслідок бойових дій втратив здоров’я так, що часто потребує лягати на лікування в госпіталь", - зауважує військовий.
Він також визнав, що більшість командирів не відпускають із частин сержантів з реальним бойовим досвідом:
"Вони є фахівцями своєї справи, мають необхідні для інструктора морально-ділові якості, задатки з навчання людей – але у бойових частин пріоритет щодо утримання особового складу. Кращих, як правило, ніхто не віддає".
До того ж, значна кількість сержантів самі відмовляються від переходу до навчальних центрів, зауважує Косинський.
" Велику роль грає уклад військової служби та навчального процесу в деяких навчальних центрах, значне службове навантаження, недостатній рівень соціального забезпечення. Хоча в навчальному центрі ризики для життя значно менші, ніж у бойових військових частинах. Але більша динаміка роботи, 24/7 часу на відпочинок та відновлення практично немає. На особисте життя часу майже не залишається. Люди просто вигорають на інструкторських посадах", - пояснює він.
Також військовий зазначає, що великою проблемою є кваліфікація інструкторського складу.
Загалом, еволюція військовослужбовця до того, щоб отримати право на навчання особового складу, має відбуватися за алгоритмом "боєць-фахівець-лідер-інструктор". Бійцем військовослужбовець стає після проходження БЗВП, фахівцем – після навчання за військовою спеціальністю та її освоєння на практиці. Лідером – після підготовки на відповідних сержантських курсах та виконання обов’язків на командній сержантській посаді, управління особовим складом. А вже пройшовши цей шлях, людина отримує можливість стати інструктором.
"На жаль, багато кандидатів на інструкторські посади інколи й до рівня бійця ще не піднялися", - зауважує сержант.
Підготовка військових в Україні - новини
Загальна підготовка рекрутів у навчальному центрі триває 45 днів. Потім мінімум 14 днів фахової підготовки і 14 днів злагодження в підрозділі. Загалом, підготовка триває три місяці. Спочатку на кожного рекрута виділяється понад 200 тисяч гривень на матеріальні та технічні засоби. Далі - 300 тисяч гривень військовослужбовець отримує після проходження базової і загальної військової підготовки та вступу на виконання бойових завдань. Решту 500 тисяч гривень він отримує по завершенню річного контракту.
Також інструктор в 4 батальйоні 46 аеромобільної бригади ДШВ Дмитро Попов розповідав, що частина мобілізованих, які зараз приходять на навчання, не є вмотивованими.
"В цілому - 50% тих, кого забрали ТЦК - вони просто йшли на роботу і попали в армію, тобто воно їм не цікаво, вони не люблять зброю", - розповів він.
