Навесні 2022 року військові експерти та фахівці з миротворчості зібралися в Женеві. Темою їхніх зустрічей було надзвичайно чутливе питання: як реалізувати майбутнє припинення вогню в Україні, пише The New York Times.
Минулого тижня ця група вперше опублікувала 31-сторінковий звіт, у якому докладно розглядається технічна сторона контролю за виконанням умов перемир'я на лінії фронту. Документ був попередньо представлений у рамках закритих обговорень на регулярній зустрічі в Женеві, де зібралися американські, російські та українські експерти з міжнародної політики, які мають тісні зв’язки з урядами своїх країн.
Цей звіт, який є одним із найдетальніших планів щодо можливого припинення вогню в Україні, свідчить про швидке перетворення теоретичного питання планування перемир’я на реальну і нагальну проблему.
Франція та Велика Британія висловили готовність направити до України тисячі військовослужбовців після припинення бойових дій, хоча поки що немає чіткої визначеності щодо їхньої ролі. Водночас Росія не продемонструвала жодної згоди на присутність таких сил, а президент Трамп не надав гарантій щодо будь-якої підтримки з боку США.
"Одна з найбільших операцій із моніторингу припинення вогню дуже скоро розпочнеться, і поки ще ніхто не планує, як це виглядатиме", — зазначив Волтер Кемп, фахівець з європейської безпеки, який брав участь у підготовці документа Женевської групи.
Як виглядатиме миротворча місія в Україні?
Документ, підготовлений Женевським центром політики безпеки, який фінансується урядом Швейцарії, містить конкретні параметри реалізації перемир'я. Пропонується створення буферної зони шириною не менше 10 км для розмежування військ та патрулювання 5000 цивільних спостерігачів і поліцейських. Крім того, для гарантування безпеки спостерігачів може знадобитися розміщення приблизно 10 000 іноземних військових.
Моніторингова місія контролюватиме виконання умов припинення вогню та відведення важкого озброєння на узгоджену відстань від буферної зони. Її діяльність відбуватиметься під мандатом ООН або іншої міжнародної організації.
Залишається невизначеним, як ця ініціатива вплине на самі переговори, особливо враховуючи персоналізований стиль ведення політики Трампа та Путіна. Однак робота Женевського центру висвітлює приховану дипломатію, яка супроводжує цей конфлікт: Захід і Україна, з одного боку, прагнуть ізолювати Росію, а з іншого — ведуть з нею певні закулісні переговори.
Так, наприклад, неофіційні переговори з Москвою дозволили здійснити кілька обмінів військовополоненими та досягти угоди, що дозволила Україні експортувати зерно через Чорне море, поки Росія не вийшла з цієї домовленості у 2023 році. У звіті Женевського центру зазначено, що під час війни Росія та Україна "знайшли способи співпраці з питань, що становлять взаємний інтерес".
Пропонується, щоб міжнародні спостерігачі взаємодіяли зі спільною комісією, до якої входили б представники російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли б притягувати одна одну до відповідальності та узгоджувати такі питання, як звільнення затриманих, розмінування територій та забезпечення функціонування цивільних коридорів через буферну зону.
"Це буде безпрецедентна, складна проблема", — вважає Самуель Чарап, російський аналітик корпорації RAND, маючи на увазі організацію припинення вогню в Україні.
Однією з головних складностей є довжина кордону між українськими та окупованими Росією територіями, яка в п’ять разів перевищує демілітаризовану зону між Північною та Південною Кореєю. Крім того, як зазначає Чарап, сучасні технології та широкий спектр озброєнь, які мають у розпорядженні обидві сторони, додають викликів досягненню стабільного перемир'я.
Чарап зазначив, що він не брав участі в роботі Женевського центру, але знайомий із нею. Він також працює над власними пропозиціями щодо використання технологій моніторингу, таких як дрони, аеростати, буї та човни, для забезпечення дотримання умов припинення вогню. Чарап додав:
"Я не думаю, що на полиці існує схема, з якою можна було б легко ознайомитись, щодо того, як запровадити перемир’я в Україні. Частково тому, що це питання було табу так довго".
Втім, залишається значний скептицизм щодо готовності Путіна не лише погодитися на припинення вогню, а й дотримуватися його. Російські чиновники до самого початку війни запевняли, що не мають наміру вторгатися в Україну, а після вторгнення неодноразово порушували укладені домовленості. Жодна моніторингова місія не зможе стримати російського президента, якщо він вирішить розпочати нову фазу агресії проти України.
Яніс Клюге, експерт з Росії Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки, попереджає: "небезпечно займати свій розум цією ілюзією" про потенційно неминуче припинення вогню.
"Я не вважаю реалістичним, що Росія погодиться на щось, де Україна залишиться незалежною та суверенною, навіть на території, яку вона контролює", — підсумував Клюге.
Миротворці в Україні - останні новини
Серед країн НАТО з'явилася "коаліція охочих" відправити свої війська в Україну як миротворців після припинення вогню. Цю ініціативу очолили Велика Британія і Франція.
Згодом про готовність відправити миротворців заявили Швейцарія, а також Ірландія та Австралія.
Туреччина, яка володіє другою за чисельністю армією в НАТО після США, заявила, що може направити війська для участі в потенційній миротворчій місії в Україні.
