Літній контрнаступ ЗСУ 2023 року був приречений на провал, відколи українці відійшли від початкового плану, узгодженого з американськими військовими планувальниками. Про це пише The New York Times (NYT) у великій публікації, присвяченій українсько-американській співпраці під час війни.
Видання розповідає, що контрнаступ готувався і потім проходив в умовах гострої конкуренції за ресурси та особистого антагонізму між двома головними керівниками ЗСУ – головнокомандувачем Валерієм Залужним та командувачем Сухопутних сил Олександром Сирським, якому симпатизував президент.
Як пише NYT, американці наполягали на необхідності зосередити усі сили на одному напрямку, аби завдати потужного удару, який росіяни не втримають. Таким був початковий план, який начебто і був узгоджений. Але згодом українське командування вирішило наступати одразу на трьох напрямках, і американців про це не попередили.
Так, Залужний хотів триматися початкового плану, коли головний напрям удару був на Мелітополь із перспективою виходу на Крим. Однак він отримав лише частину сил, які Україна мала для літньої кампанії 2023 року. Генерал Юрій Содоль мав вести наступ в напрямку Маріуполя. Значна частина ресурсів була віддана генералу Сирському, який наполягав на необхідності відбити назад щойно втрачений Бахмут і розвивати наступ в напрямку Луганської області.
NYT зазначає, що генерал Залужний хоч і був номінально головнокомандувачем армії, його статус підривало суперництво із Сирським, яке тягнулося із 2021 року. "Залужний часом насмішкувато називав Сирського "отим російським генералом", - йдеться в матеріалі.
Зрештою саме за пропозицією Сирського для наступу на Мелітополь було обрано лише новостворені бригади, які щойно пройшли підготовку і не мали реального бойового досвіду.
"І коли пан Зеленський став на його бік, незважаючи на заперечення як свого верховного головнокомандувача, так і американців, ключову основу контрнаступу було фактично знищено", – пише NYT.
Початково контрнаступ хотіли почати 1 травня, коли російські оборонні укріплення ще не були повністю готові. Але цей дедлайн зрештою пропустили. Київ хотів отримати більше зброї, перш ніж починати атаку, тоді як американці наполягали, що техніки вже достатньо.
Зрештою, коли контрнаступ розпочався, боєприпаси були рівномірно розподілені між Бахмутським та Мелітопольським напрямком, що суперечило початковому задуму, узгодженому зі США. Крім того 5 з 12 новостворених бригад, призначених для контрнаступу на півдні, також були передані Сирському для наступу на Бахмут.
"Це було ніби спостерігати загибель Мелітопольського наступу ще до його початку", — зауважив один український чиновник.
Американці були настільки розчаровані тим, що українці відійшли від початкового плану, що почали міркувати про самоусунення від допомоги Україні, хоча й не хотіли цього робити.
Зрештою, як пише NYT, наступ на усіх трьох ділянках загруз через брак живої сили. Американці закликали таки повернутися до початкового плану і зосередити всі наявні сили на Мелітопольскому напрямку, але Сирський не поступився, навіть коли вагнерівці покинули Бахмут та пішли на Москву.
За словами представника американської розвідки, російські командири були здивовані тим, що українці не змогли просунутися до слабко захищеного Мелітополя. Так само не вдалося повернути Бахмут, хоча втрати росіян там значно перевищували українські.
Зрештою Залужний вирішив відволікти росіян, відкривши новий напрямок фронту – розпочалася українська десантна операція в Кринках по інший бік Дніпра навпроти Херсона. Американці вважали цю операцію приреченою на провал.
Як розповіли NYT представники Пентагону, зрештою відхід українців від початкового плану контрнаступу і з його подальшим безславним провалом підірвав ту довіру між українськими та американськими генералами, яка склалася у 2022 році.
Літній контрнаступ ЗСУ 2023 року: що треба знати
Як писав УНІАН, на початку червня 2023 року Збройні сили України розпочали масштабний контрнаступ на південному фронті з метою прориву російської оборони та виходу до узбережжя Азовського моря, щоб перерізати сухопутне сполучення Росії з окупованим Кримом. Однак, запланований наступ не досяг повного успіху, обмежившись невеликими локальними здобутками території.
Серед причин української невдачі називали зокрема те, що російські війська створили значні мінні поля та глибоко ешелоновану оборону з численними укріпленнями, що ускладнювало просування українських підрозділів. Згодом президент Володимир Зеленський також заявив, що план контрнаступу України був відомий росіянам ще до його початку.
Оцінки результатів контрнаступу різняться. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак назвав його цілком успішним, враховуючи надані можливості та отриману від західних союзників зброю.
Водночас, британські аналітики вказують на те, що операція не досягла поставлених цілей, зокрема через недостатню підготовку та обмежену кількість ресурсів.
