Якщо Україна втратить контроль над захопленою частиною Курської області, Росія піде у масштабний наступ та може захопити більше території, зокрема Сумську область, яка межує з Курщиною, пише The Washington Post.
Ситуація під Курськом демонструє ескалацію напруження між Росією та Україною, яка загострюється напередодні інавгурації Дональда Трампа. Конфлікт у регіоні став важливою частиною ширшої боротьби, де обидві сторони прагнуть покращити свої позиції перед можливими мирними переговорами.
Українські війська розпочали контратаку в регіоні минулих вихідних, намагаючись повернути частину території, яку вони спочатку захопили минулого літа, а потім втратили. Але майже через тиждень нової операції під Курськом, здається, не було досягнуто прогресу. Натомість РФ також пішла у наступ.
"Це були важкі дні. Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. Деякі з них їм вдалося. … Вони перетнули кордон з Україною в кількох точках, але нам вдалося відбити позиції", - сказав український військовий, який перебуває в регіоні, розповідаючи про перші дні контратаки на умовах анонімності через делікатність операції.
Постійна зосередженість України на Курську вказує на те, наскільки важливим для Києва є утримання цієї території, особливо враховуючи, що майбутній прихід Трампа може посилити тиск на обидві сторони, щоб вони сідали за стіл переговорів. Видання пише
"Українські офіційні особи також попередили, що якщо їхні війська відступлять через кордон, 60 000 військових, які, за словами Києва, розгорнула Росія, слідуватимуть за ними в Україну та займуть більше території".
Видання пише, що для України Курськ є символом її здатності до контратак, адже саме тут вдалося здійснити єдине значне просування за минулий рік. Ця територія є важливою як у військовому, так і політичному сенсі: її втрата означатиме послаблення українських позицій у будь-яких дипломатичних ініціативах. Українські військові намагаються утримати регіон, попри значний тиск з боку російських сил. Контратаки дозволяють дещо стабілізувати ситуацію, але домінування Росії в ресурсах і чисельності ускладнює цю задачу.
Росія, у свою чергу, використовує всі доступні засоби для повернення регіону, включаючи залучення північнокорейських військ. Їхня тактика "хвиль гарматного м’яса" полягає в масованих штурмах, часто без врахування втрат, що створює нові виклики для української оборони. Ці війська діють інакше, ніж російські підрозділи, продовжуючи наступ навіть за умов значних втрат. Залучення північнокорейців дозволяє Росії зберігати власний людський ресурс для інших операцій, водночас це свідчить про труднощі з комплектуванням російських підрозділів.
"Схоже, що північнокорейські солдати діють із зовсім іншим мисленням і підходом, ніж російські війська. Вони дуже свіжі. Коли росіяни штурмують наші позиції і зазнають втрат, вони відступають. Але північнокорейці просто продовжують рухатися вперед", - розповів військовослужбовець 8-го полку спецоперацій Олег.
Політичний контекст операції не менш важливий. Очікування інавгурації Трампа створює додатковий тиск на обидві сторони. Україна прагне продемонструвати свою силу, щоб забезпечити підтримку в умовах міжнародного діалогу. Росія, маючи перевагу, менш зацікавлена у швидких змінах і може використовувати цю ситуацію для подальшого зміцнення своїх позицій.
Однак залучення північнокорейських військових також створює певні проблеми для Росії. Непорозуміння між різними підрозділами та складності комунікації дають українським військам змогу проводити точкові контратаки. Попри це, масовані удари російських сил продовжують створювати серйозний тиск на українські позиції.
Бої в Курській області: останні новини
Як писав УНІАН, 5 січня ЗСУ зробили спробу наступу в Курській області на північний схід від Суджі. За даними американського Інституту вивчення війни, українські сили досягли тактичних успіхів, просунувшись у низці населених пунктів.
Також ми розповідали, що російські воєнблогери завили після початку української контратаки в Курській області. Вони зокрема скаржилися на те, що українці накрили весь район потужними системами радіоелектронної боротьби, через що більшість російських дронів виявилися марними.
