Російський диктатор Володимир Путін, розповідаючи під час своєї "прямої лінії" про те, що росіянам хочеться "двіжухи", вкотре похвалився міжконтинентальною балістичною ракетою "Орєшнік". Зокрема заявив, що це "сучасна, дуже нова зброя" та запропонував Заходу провести "високотехнологічну дуель XXI століття" для доказу потужності ракети: зосередити у Києві всі сили ППО та ПРО й запустити по столиці України "Орєшнік", щоб побачити, що з цього вийде. При цьому він похвалився, що дальність "Орєшніка" становить до 5,5 тисячі кілометрів, і нові протиракетні комплекси, розташовані у Польщі, не перехоплять цю ракету у повітрі.
Слухаючи це, важко не погодитись з думкою щодо психічного стану Володимира Путіна.
Проте ця зайва була покликана реалізувати одночасно декілька цілей – залякування і України, і Європи (насамперед тих території, які потрапляють під радіус дії цієї ракети) напередодні можливих перемовин, підняття ставок. А, враховуючи те, що "Орєшнік" може нести ядерну зброю, це вкладається навіть в контекст ядерного шантажу.
Нагадаю, що Путін від початку підкреслював, що "аналогов нет", і, відповідно, немає таких систем, які можуть збивати ці типи ракет. Хоча ми цього і не перевіряли. Удар "Орєшніком" по Дніпру, в якому, як відомо з відкритих джерел, немає Patriot, не давав такої можливості. Проте до цієї атаки у нас були вдалі збиття тих самих нібито надзвукових ракет - по "Кинджалах" майже стовідсоткова ефективність.
Також варто розуміти, що Путін зазвичай посилається на те, що США вийшли з договору про ракети малої та середньої дальності, і ось – росіяни вже мають так звану відповідь на це.
Друга ціль такої заяви має внутрішній ефект. Адже, якщо відслідкувати інформаційний простір, ця заява Путіна викликала (як зазвичай відбувається на підсвідомому рівні) гордість за досягнення держави. Причому навіть тих росіян, які нібито позиціонують себе як опозиція. Я особисто бачив такі коментарі в соцмережах від російських політичних емігрантів.
Якою може бути реакція на все це наших західних партнерів? З боку європейських лідерів, звичайно, можливі реакції. Натомість з боку Трампа та членів його адміністрації – навряд. По-перше, тому що він ще не вступив в повноваження президента США. По-друге, різких заяв чи засудження не буде принаймні до того моменту, поки американці не зрозуміють, чи є успішні перспективи перемовин, чи немає. Як казав сам Трамп: якщо він хоче позитивних результатів перемовин, то не робить заяв, які можуть завадити результатам цих переговорів.
Щодо того, чи посилять партнери допомогу Україні після чергових погроз Путіна… Президент Володимир Зеленський в Брюсселі вже заявляв, що західні партнери нібито мають надати нам 19 систем протиповітряної оборони. І добре було б, щоб вони нам передали вже те, що пообіцяли раніше.
Максим Ялі, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
