Якщо говорити про проблему можливої участі військових КНДР на боці Росії з юридичної точки зору, то є два можливих варіанти.
Перший варіант – якщо нам вдається довести, що армія КНДР безпосередньо бере участь у збройному конфлікті на території України на стороні Російської Федерації.
Тут ситуація однозначна. Ми говоримо про те, що КНДР вчиняє акт агресії проти України із усіма подальшими наслідками. Верховна Рада України визначає КНДР державою-агресором. Після цього ми можемо ініціювати Раду Безпеки ООН і констатувати факт агресії.
Однак не думаю, що на рівні Радбезу ООН вдасться цю резолюцію протягнути. Натомість на Генасамблеї ООН це цілком можливо. Там ми можемо прийняти резолюцію, якою засудимо агресію КНДР проти України. Це було б непогано.
Але тут складність саме в тому, щоб довести, що це саме армія КНДР бере участь у війні, а не окремі її військовослужбовці в складі збройних сил РФ. Напередодні з'явилася інформація, що РФ готує окремий батальйон з північнокорейських військових. Якщо вони будуть знаходитися у складі збройних сил РФ і виконуватимуть її завдання, тоді мова йде про другий варіант - нам буде дуже складно довести, що це саме армія КНДР.
Цілком можливо, що КНДР буде пишатися тим, що вони беруть участь у цьому конфлікті. Однак наразі усе виглядає таким чином, що корейські військові - це будуть комбатанти на стороні Росії.
При цьому, росіяни можуть навіть підтвердити, що це корейці. Мовляв, чому вони не можуть служити в армії РФ? Такий юридичний пінг-понг цілком може мати місце.
Але чи можна якимось чином притягнути КНДР до відповідальності за це? У випадку появи відповідної резолюції, дійсно можливе введення додаткових санкцій проти Північної Кореї. Але не більше.
Якщо ж такої резолюції не буде, притягнути КНДР просто за сприяння агресії Росії проти України буде дуже складно. Річ у тім, що немає чіткого юридичного визначення щодо того, що означає "сприяння в агресії". І тому багато держав потім можуть підпасти під це визначення в майбутніх конфліктах. Тож, щоб не було цього прецеденту, партнери України навряд на це погодяться.
Виникає й інше запитання: у разі підтвердження участі збройних сил КНДР на боці РФ, чи може це стати приводом для введення інших іноземних військ, але вже на боці України? З юридичної точки зору, відповідь, на жаль, "ні".
Вчинення ще однією державою агресії не дає підстав для інших держав втручатися у цей збройний конфлікт. Міжнародне право має запобіжник від таких ситуації.
І цей запобіжник – Рада Безпеки ООН. Його головна задача – саме запобігти глобальним конфліктам. Якщо в конфлікті починають брати участь не дві держави, а більше, то Радбез ООН має втрутитися. Але очевидно, що цей механізм не спрацює, оскільки РФ заблокує будь-яку резолюцію ООН з цього приводу.
Водночас варто розуміти, що цей факт не змінює права інших держав на участь у збройному конфлікті на боці України. Тобто, міжнародне право цього не забороняє. А якщо міжнародне право цього не забороняє, то відповідна реакція дозволена.
Загалом же треба розуміти всю абсурдність цієї ситуації. Коли північнокорейський військовий стає на службу армії РФ, він дає присягу захищати Росію. Тобто, ваш військовий присягає на вірність іншій, чужій державі. А це суперечить здоровому глузду.
Роман Єделєв, юрист-міжнародник, виконавчий директор Української асоціації права
