У липні цього року український плацдарм в Кринках був остаточно ліквідований. Справжньої метою цієї операції була спроба пробитися до Криму, але задум провалився. Про це йдеться у матеріалі "Української правди".
За словами співрозмовників видання серед офіцерів та солдатів, причетних до битви в Кринках, до проведення десантної операції Україну підштовхувала Велика Британія, хоча головна ініціатива, звісно, була за Києвом. Британці, які собаку з’їли на морських операціях, просували ідею, що українських морпіхів треба вивести з донбаських степів і використати за призначенням – проводити операції на воді.
Деякі морпіхи-офіцери у спілкуванні з УП висловили переконання, що висадка на лівому березі планувалася на літо 2023 року, але операцію довелося відкласти аж на осінь через підрив Каховської ГЕС.
За словами співрозмовників УП, задачею максимум цієї операції був вихід до Перекопського перешийка - воріт у Крим. Для цього морпіхам треба було подолати аж 80 кілометрів окупованої території.
"Кінцева задача була – космос: вихід на Крим. Нам казали, що треба проламати тільки передню лінію, яка проходить по найближчих до узбережжя населених пунктах – від Корсунки і до Олешок. А другого ешелону немає. Тобто що вони всі в одну смугу розтягнуті", – пояснює офіцер 36-ої бригади морпіхів.
Більш приземленою виглядала задача мінінмум – розширити херсонський фронт і відтягнути на нього сили противника із Запорізького напрямку та Донеччини.
На початку цієї операції українські морпіхи намагалися закріпитися в трьох місцях на лівому березі Дніпра – біля Антонівського залізничного мосту, між селами Піщанівка та Підстепне, а також в селі Кринки. Приблизно за тиждень – два після початку операції морпіхи залишили перші два плацдарми і сфокусувалися на Кринках, де вдалося досягнути найбільшого успіху. Однак за усі 9 місяців село жодного разу так і не перейшло під повний контроль морпіхів.
А вже взимку 2023–2024 року, коли росіяни підтягнули резерви, ситуація на плацдармі в Кринках стала ще важчою для українських сил.
"Десь з кінця зими – з початку весни стало от дуже сумно. Фактично, човни вже не доходили до лівого берега. На переході з Дніпра в Конку вже були пристріляні входи. У якийсь момент жоден човен не зміг пройти. І всі зрозуміли, що ми більше не можемо забрати звідти наших людей. Своїм останнім людям ми скидали жилети дронами, і вони поверталися уплав", – розповідає офіцер-морпіх.
Тоді ж узимку 2024-го Генштаб почав поступово виводити морпіхів з лівого берега. Останні бійці залишили Кринки у липні 2024-го.
Таким чином, українським силам не вдалося заглибитися в окуповану територію навіть на кілька кілометрів. Головним здобутком операції співрозмовники УП називають знищення великої кількості окупантів та їхньої техніки. Однак точні цифри залишаються невідомими – Генштаб їх засекретив.
Битва за Кринки: що відомо
Як писав УНІАН, висадка українських сил на лівому березі Дніпра почалася в середині жовтня 2023 року і співпала у часі з початком битви за Авдіївку. У першій половині липня цього року стало відомо, що українські сили повністю залишили лівий берег.
Пізніше українські ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що за час боїв у Кринках загинули 262 українських солдата, ще 788 формально вважаються зниклими безвісти.
За підрахунками OSINT-аналітика, який діє у Твіттері під псевдонімом Naalsio, за час битви в Кринках ЗСУ втратили загалом 37 одиниць техніки (зокрема, 3 танки та одну БМП), а росіяни - 233 одиниці техніки (зокрема, 23 танки та 73 БМП). Втрати живої сили осінтери підрахувати не змогли.
