Якщо б не було Курської операції, то 80 тис. російських військових і 10 тис. північнокорейський воювали б на інших напрямках в Україні.
Таку думку висловив військовий аналітик Олексій Гетьман в ефірі Українського Радіо. "Росіяни туди стягнули до 80 000 власних вояків плюс ще 10 000 північних корейців. Якби ми не були на Курщині, де б ці 80 000 росіян опинилися б? Вони б ніде не воювали? Вони воювали б на інших ділянках фронту", - пояснив він.
За словами Гетьмана, багато хто вважає, буцімто ті війська, які росіяни задіяли на Курщині, взяті з якогось тилу, десь з глибини Сибіру чи Далекого Сходу, але насправді ці війська були зняті з інших напрямків.
"У росіян нема можливості мобілізувати більше людей, ніж вони зараз мають на лінії фронту. І ті втрати, які вони несуть, на сьогоднішній день більші, ніж можливість у різний спосіб долучати. Долучати в місяць вони можуть менше людей, ніж втрачають вбитими та пораненими. Тобто, кількісно їхня армія на лінії фронту не зростає. Тому якщо вони десь мають 80 000, то вони десь зняли їх з якихось напрямків фронту. Це дуже дивне припущення, що якщо б не було Курської операції, то ті 80 000 ніде б не використовувалися", - сиверджує аналітик.
Курська обперація: що відомо
ЗСУ розпочали операцію на Курщині у серпні 2024 року, занявши низку населених пунктів, використовуючи ефект несподіванки.
Пізніше український президент Володимир Зеленський пояснив, що ця операція знадобилась для того, щоб завадити планам росіян наступати на Сумську область.
Остіннім часом ЗСУ відступають в Курській області під натиском російських військ та займають більш вигідні позиції. 22 березня у Генштабі ЗСУ повідомили, що серед головних цілей операції було виснаження противника, знищення його особового складу. Там зазначили, що Кремлю довелося створити три нові угруповання загальною чисельністю близько 90 тис. солдатів, а також залучити 12 тис. військовослужбовців Північної Кореї, щоб витіснити ЗСУ з Курщини.
