Море, замки та… черевички з цегли: чим цікаве німецьке місто Росток
Німецьке містечко Росток на узбережжі Балтійського моря не так вже й відоме туристам, але однозначно заслуговує на увагу любителів відкривати для себе щось нове. Місто може зацікавити оригінальною архітектурою, морською набережною та… шопінгом. Що варто побачити у Ростоку, розповість УНІАН.Туризм.
Росток – найбільше містечко на території федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія на північному сході Німеччини. УНІАН.Туризм пропонує трошки ближче з ним познайомитися.
- Місто з тисячолітньою історією
- Як дістатись до Ростока
- Ратуша, храми, пам’ятники: що цікавого можна побачити в Ростоці
- Балтійське узбережжя та замки: чим вражають околиці Ростока
- Що скуштувати в Ростоці
Місто з тисячолітньою історією
Росток розкинувся на узбережжі Балтійського моря, має цікаву і давню історію, пережив численні війни і зараз, по суті, має статус регіополісу (у Німеччині так називають міста за межами території мегаполісів, що є незалежною рушійною силою розвитку всередині більшого регіону – УНІАН).
За історичними даними, заснували місто на березі річки Варнов полабські слов'яни ще у IX столітті, і саме вони дали поселенню таку слов'янську назву – Росток, що по суті означає "розтікання річки". Данський король Вальдемар І спалив місто у 1161 році, а згодом його відбудували німецькі торговці, яким видалося зручним поселення біля річки та моря водночас.
Якщо оглянути основні віхи історії Ростока, то слід назвати кілька ключових, які мають вплив і на сьогодення полісу. Так, у XIV столітті міська влада вирішила придбати розташоване поряд невеличне рибацьке поселення під назвою Варнемюнде, і з того часу Росток отримав вільний вихід у море, а з цим і важливий поштовх до розвитку, який триває і нині.
Невдовзі після цього в місті за короткий час побудували значні цегляні споруди – церкви, монастирі, шпиталі, будівлю ратхаузу (міськради), міських воріт, багато з яких у тому чи іншому вигляді збереглися й до цього часу.
На початку XV століття в Ростоку заснували університет, який став найстарішим у північній Європі та Балтійській зоні, а також відомий тим, що п'ять його випускників стали Нобелівськими лауреатами – зокрема, у 1919 році ступінь доктора у виші отримав Альберт Ейнштейн. До речі, зараз університет є доволі популярним як в країні, так і в ЄС загалом завдяки тому, що в ньому проводять інноваційні дослідження в галузі морських систем, матеріалознавства та боротьби із старінням.
Росток за всю історію пережив багато воєн, окупацію Наполеонівською армією, пожежі, реконструкції. В історії містечка є й така цікава дата: у 1870-му воно стало власником найбільшого вітрильного флоту Балтійського моря.
Окрім суднобудування, тут займалися й будівництвом літаків, і це під час Другої світової війни призвело до того, що місто неодноразово зазнавало бомбардувань, внаслідок чого близько 40 відсотків будівель старовинного центру були зруйновані.
Після Другої світової війни Росток потрапив під юрисдикцію Радянського союзу і з часом став найбільшим містом Німецької демократичної республіки та центром суднобудування цієї держави.
Наприкінці 1989-го в Ростоку відбулись антикомуністичні демонстрації, і після краху "совкової" влади та возз'єднання Німеччини місто почало оживати й поступово приваблювати все більше й більше туристів. Приміром, зараз щороку в серпні в Ростоці проводять Ганзейську регату, на яку збираються найбільші вітрильники з усього світу та щонайменше півтора мільйона людей.
Наразі у Ростоці, за офіційними даними, проживає близько 200 тисяч громадян, з яких заледве кілька відсотків – іноземці. З часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну в регіоні, певна річ, побільшало українців.
Як дістатись до Ростока
Доїхати до цього німецького міста чи не найлегше власним автомобілем. Якщо дивитись на мапі, воно розташоване практично на протилежному від України боці країни і їхати до нього доволі довго – майже 1200 кілометрів або ж близько 14 годин автомобілем, якщо орієнтуватись по крайній західній точці України – Чопу.
Проте якщо немає легковика – не страшно, адже наразі є чимало інших способів доїхати до землі Макленбург. Зокрема, зі Львова до Ростока діє щоденний автобусний маршрут, який включає у себе кілька пересадок – Познань, Варшава, Берлін. Тобто людина купує один квиток за цим маршрутом, в якому чітко прописані пересадки на конкретні автобуси в конкретні години. Вартість переїзду коливається від 65 до 150 євро за людину (залежить від дня тижня, місця в автобусі, рейсу та завчасного придбання квитка). Зазвичай, найдешевший рейс із України курсує у четвер, а зворотній з Ростока – у п'ятницю. Час подорожі – 26-30 годин.
Із Закарпаття найпростіше їхати до Ростока автобусами через Будапешт та Дрезден. Така подорож займе близько 28 годин, а квитки обійдуться в суму від 65 до 113 євро.
З потягами ситуація трішки складніша, адже прямого сполучення між Україною та Ростоком немає. Тому мандрівникам доведеться їхати з кількома пересадками, а ціна вийде такою ж, як і автобусом, щоправда, доїхати можна буде швидше – в межах 20 годин.
Багато хто комбінує маршрут, доїжджаючи до Праги автобусом, а вже звідти чи потягом, чи автобусом до Ростока – таким чином з однією чи двома пересадками з Чехії до Німечини можна дістатись приблизно за 7 годин. Вартість – від 21 до 65 євро.
Крім того, зараз свої послуги за маршрутом пропонують і приватні перевізники, які найчастіше їздять зі Львова чи Івано-Франківська. Це мікроавтобуси, поїздка у яких в один бік може обійтися у суму від 170 до 250 євро, але водії привезуть вас за конкретною адресою в Ростоці чи околицях.
Ратуша, храми, пам’ятники: що цікавого можна побачити в Ростоці
У старовинній центральній частині Ростока практично кожна будівля приваблює цікавими архітектурними рішеннями, оздобленням, ліпниною, також на вулицях багато цікавих пам'ятників. І єдине, чого тут варто остерігатися, це нахабних чайок – вони можуть спокійно вирвати з рук туриста булочку чи інший смаколик.
У центрі міста насамперед варто відвідати Ринкову площу, вийшовши на яку можна оглянути будівлю Ратуші (Ратхауз, який датується XIII століттям і є зразком цегляної готики), Старий та Новий ринки, а також надзвичайно гарні так звані ганзейські церкви – Святої Марії, Святого Миколая та Святого Петра.
Остання, до речі, Петрикірхе – одна з найвищих церков середньовічної Європи, головна вежа якої сягає 117 метрів. Усередині храму, який також зазнав руйнувань під час Другої світової війни, проте був дбайливо реконструйований, туристів вражають вікна заввишки у 17 метрів, на яких численні вітражі показують сцени із життя Святого Петра, і які в сонячні дні створюють у храмі казкову атмосферу. Хоча до храму треба трішки пройтися від центральної частини міста, воно того варте.
Кпім того, однозначно варто завітати до церкви Святої Марії – Марієнкірхе, розташованої поруч із Ринковою площею у центрі Ростока, практично навпроти будівлі Ратуші. Цей храм теж є шедевром цегляної готики, а всередині нього – красивий бароковий орган. На особливу увагу туристів також заслуговує астрономічний годинник, який свого часу створив майстер Ханс Дюренгер. Цей історичний часовий механізм досі має багато оригінальних деталей, котрі працюють століттями. Він включає точний годинник, фази місяця та сонця, зодіакальні знаки, місяць та рік.
Від Ринкової площі починається найпопулярніша в місті туристична зона – Крепелінер-штрассе ( Kröpeliner Straße) – це по суті головна торговельна вулиця в історичному центрі Ростока, яку місцеві ще називають "Крьопі". Вуличка довжиною в більш ніж пів кілометра приваблює гарними будівлями, збудованими у різних архітектурних стилях: цегляна готика, ренесанс, класицизм, бароко, еклектика та постмодерн.
Фронтони будинків тут пофарбовані в різні кольори, що є традиційним для Німеччини. Це додає місту барвистості та піднімає настрій, що особливо важливо у осінньо-зимовий період, який у цьому регіоні характеризується дуже коротким і зазвичай сірим та безсонячним днем, тривалою ніччю та майже безперервним моросінням дощів чи снігу.
Крепелінер-штрассе також відома тим, що вздовж неї розміщені понад 250 магазинів, серед яких багато відомих брендів, аутлетів та стоків. Це, звісно, приваблює сюди велику кількість туристів.
Узимку на вулиці зазвичай облаштовують невеличку різдвяну ярмарку, яка, втім, не вирізняється нічим особливим, хіба що пропонує традиційні німецькі ковбаски, пиво, глінтвейн, солодощі та різну сувенірну продукцію.
Уздовж усієї пішохідної зони в Ростоці встановлені пам'ятники, скульптурні композиції. Цікавою є й ліпнина на самих будинках.
Крім того, туристи завжди активно роблять фото біля великих цегляних черевиків та пам'ятника місцевому акордеоністу.
Ще в Ростоці варто відвідати Музей історії культури, колекція якого включає артефакти, картини, скульптури, предмети побуту, документи і багато інших цікавих речей.
Чудовим місцем для сімейного відпочинку може стати також зоопарк Ростока, який є найбільшим на східному узбережжі Німеччини. Тут на площі у 56 гектарів живуть понад 4500 тварин із 320 видів.
Балтійське узбережжя та замки: чим вражають околиці Ростока
Дуже популярним у Ростоці є Варнемюнде – район причалів та риболовлі. Ця частина міста протягом останнього часу набуває ще й слави курорту на Балтійському морі, адже, як зазначають довідники, піщаний пляж у Варнемюнде є найбільшим балтійським пляжем Німеччини.
Серед місцевого населення й туристів Варнемюнде відомий рибним ринком, на якому завжди можна купити свіжу рибу. За присутності туристів і покупців рибу тут чистять, потрошать, готують і коптять. У місцевих закладах харчування обов'язково варто замовити страви з форелі, оселедця, сьомги чи вугра.
Особливо популярною є набережна Варнемюнде з кількома пірсами, що заходять углиб моря та є чудовою зоною для прогулянок.
А ось період купання в Балтійському морі зазвичай короткий, та й вода тут прогрівається в найтеплішу пору року заледве до 17-19 градусів. Щоправда, прохолодна вода не заважає німцям та гостям цієї курортної зони проводити на березі моря чимало часу.
Крім того, якщо є час і натхнення, можна відвідати сусідню столицю федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія – місто Шверін. Воно вдвічі менше за населенням, ніж Росток, але не менш гарне.
На особливу увагу там заслуговує стара частина міста з вузькими вуличками, традиційною німецькою архітектурою та мальовничим Шверінським замком, розташованим на острові і з'єднаним з містом та палацовим садом двома мостами.
Виглядає будівля дуже велично, парк навколо неї є витвором мистецтва, а краєвид на море із однієї з паркових зон замку просто перехоплює подих. Тим часом, усередині замку розміщені численні музейні експозиції, які не залишать байдужими любителів історії.
Що скуштувати в Ростоці
Зі смаколиками в Ростоці не так вже й густо, бо, відверто кажучи, Німеччина взагалі не вирізняється великою кількістю гастрономічних шедеврів. Тому, кого не спитаєш із місцевих у Ростоці, чого традиційного там можна скуштувати, зазвичай порадять тушковану капусту з ковбасками, картоплю та рибу – страви, характерні для усієї країни.
Втім, морськими делікатесами Росток все ж може порадувати гурманів – їх варто скуштувати в ресторанах на кшталт Zum Stromer, Borwin Hafenrestaurant чи Zur Kogge. Щоправда, самі німці в подібні заклади ходять частіше на свята, натомість багато хто віддає перевагу так званій вуличній їжі – хот-догам, гамбургерам, донер-кебабам.
У Варнемюнде на кожному кроці продають популярний вид вуличної їжі "фіш енд чіпс" – дрібну смажену рибу з картоплею фрі у паперових пакетах.
Тим часом, поціновувачам пива варто завітати у пивоварню "До старого Фріца" (Zum Alten Fritz), яка дуже популярна в місті та вирізняється гарним інтер'єром і смачними стравами з напоями. Зокрема, там пропонують півтора десятка крафтових сортів пива, які можна скуштувати як у самій пивоварні (в середньому 5,70 євро за півлітровий келих), так і придбати подарункові набори та привезти як гостинець додому.
Усередині закладу встановлені мідні пивоварні котли, а стіни облицьовані червонуватою цеглою, є багато дерев'яних елементів – і все це створює дуже затишну атмосферу.
***
Загалом найкращий період для відвідин Ростока, як, напевно, і всього Балтійського узбережжя Німеччини – з травня по вересень. Саме в цей час тут порівняно тепло, але не спекотно, ночі короткі, а дні дуже довгі (навіть о 23-й ще може бути світло, як удень). Влітку Росток зацвітає тисячами кущів троянд, яких тут дуже багато майже біля кожної будівлі. Натомість осінньо-зимовий період доволі похмурий та сумний – постійні дощі чи сніг, тумани, хмари, паморозь і хронічний сум за сонцем.
Наталія Петерварі
Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.