Кабінет міністрів вніс зміни щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час постановою №1332 від 22 листопада 2024 року. Що про це варто знати бізнесу?

По-перше, квота не змінюється і буде, як раніше, становити не більше 50% військовозобов'язаних. Але в неї не будуть враховуватись:

  • військовозобов'язані-жінки;
  • кінцеві бенефіціарні власники підприємств, які не є їх працівниками;
  • деякі інші категорії військовозобов’язаних.

Однак кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50 відсотків за окремим рішенням Міністра оборони.

Відео дня

По-друге, перебронювання планується "з чистого аркушу". Мова про те, що бізнесу доведеться перебронювати усіх працівників, відстрочка яких діятиме станом на дату офіційного опублікування постанови Кабміна з цими змінами. Щоб усі були заброньовані через портал "Дія" та щоб "обнулити" усі відстрочки та запустити їх всі одночасно. Усі наявні відстрочки будуть чинними, але не довше, ніж до 28 лютого 2025 року.

По-третє, зміни відбудуться й у процедурі подачі списку військовозобов’язаних. Відтепер, компанія повинна бронювати виключно і напряму через портал "Дія". Виключенням є ті підприємства, у яких відсутній код згідно з ЄДРПОУ – вони можуть і надалі подавати списки до держоргану, який надав статус критичності, а він, своєю чергою, подасть список через портал "Дія".

По-третє, переведення на спецоблік та отримання відстрочки відбуватиметьсявже не одразу і автоматично, а протягом 72 годин з моменту подачі списку на порталі "Дія". А також лише у разі виконання кількох додаткових умов.

По-четверте, відтепер для анулювання відстрочки керівник компанії зможе подати заяву про анулювання бронювання через портал "Дія. Виглядає так, що таку заяву можна буде подати також і щодо працівників, які працевлаштовані в компанії, будучи заброньованими за іншою компанією. Але побачимо, чи працюватиме це на практиці.

Крім того, Мінекономіки тепер надсилатиме рішення про анулювання також до Мінцифри та Міноборони, а не лише компанії, як було раніше. Проте відстрочка буде вважатись анульованою з дня прийняття Мінекономіки відповідного рішення.

І ще один момент: держорган, який надав статус критичності, зможе ініціювати через портал "Дія" виключення компанії з Єдиного переліку для бронювання.

Після цього подальше бронювання буде неможливе, а наявні відстрочки підлягатимуть анулюванню.

По-п’яте, відбудуться зміни до порядку отримання статусу критичності. Рішення по критично важливих підприємствах, які будуть чинні на дату набрання чинності цієї постановою Кабміну, але строк дії яких закінчується до 30 листопада 2024 року (включно), автоматично продовжуються до 31 грудня 2024 року.

Також відбудеться перегляд наданих статусів підприємствам, установам, організаціям у тримісячний строк (до 28 лютого 2025 року). Тобто, державні ограни мають переглянути прийняті ними рішення щодо визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії для цього такі:

  1. Протягом 10 днів з дня набрання чинності розглядуваною постановою, держоргани повинні заново встановити критерії (тобто, переглянути нинішні) та погодити їх з Мінекономіки та Міноборони. Тепер погодження буде обов’язковим.
  2. Критерій по відсутності заборгованості з ЄСВ (підпункт 5 пункту 2 порядку) доповнений відсутністю заборгованості з податків до державного і місцевих бюджетів.
  3. Критерій по заробітній платі розділений: окремі вимоги до державного сектора, окремі – до приватного. Критерій для приватного (з певними виключеннями) такий: розмір нарахованої середньої заробітної плати за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні (станом на сьогодні, це 8000 грн), помноженої на коефіцієнт 2,5.
  4. Критерії по відсутності заборгованості та заробітній платі відтепер є обов’язковими для приватного сектору. Тобто, це два з трьох необхідних. Третій слід буде вибрати компанії.

Звісно, присутні й інші зміни. Однак вищенаведені приватному сектору потрібно розуміти в першу чергу, щоб мати змогу на них реагувати.

Владислав Кепко, керівник Практики працевлаштування та військового права, ЮК "Сирота, Дзіс, Мельник & партнери"

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням