У державної діячки з багаторічним досвідом, екснардепки та ексуповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової виявили 42 мільйони гривень або рівно мільйон доларів за поточним курсом. Спеціалісти НАЗК, які перевірили декларацію Денисової, виявили в ній ознаки незаконного збагачення.
Про це йдеться у матеріалі проєкту "Хапуга.ua".
Як колишня омбудсменка живе в борг
Сама Денісова пояснює все просто – живе в борг. Принаймні судячи з декларації, останніх майже 10 років вона живе переважно за рахунок свого оточення. Позика на 12 мільйонів 2016 року, 17 мільйонів 2018-го, ще 20 – 2021-го, та чомусь дуже-дуже скромно 2023-го – всього 2 мільйони. При цьому дивно чи, навпаки, закономірно, що не всі з позичальників можуть згадати, як давали гроші.
Питання до статків ексомбудсменки виникають не вперше. У вересні 2018 року НАЗК вже фіксувала порушення, а 2019-го її викликали на допит до Генеральної прокуратури.
Серед майна у неї є 7 ювелірних виробів і годинник, ціну яких вона чомусь не оприлюднює. Три квартири на 195, трохи більше двохсот і 120 квадратів, нежитлова нерухомість сумарно на більше ніж 2 тис. 300 квадратів.
Витрачалася чиновниця на нерухомість, як бачимо, з розмахом. І не лише на нерухомість.
За даними ЗМІ, на весілля доньки Денісова витратила 600 тис. дол. І це при тому, що офіційно пані Денісова живе фактично в кредит. За 4 місяці 2023 року вона отримала всього 250 тис. грн і придбала новеньку "Тойоту камрі" за мільйон шістсот тисяч гривень. За 2022-й заробила мільйон з гаком, за рік до цього – 2 мільйони.
Найбільший позикодавець каже, що ніколи не позичав гроші Денісовій
Від 2018-го до 2020 року трохи не дотягувала до восьмиста тисяч. Але це взагалі їй не заважало позичати гроші, наприклад, 12 мільйонів у мами чи 2 мільйони у доньки. А от Огір Григорій Іванович позичив їй найбільшу суму. Це 20 млн від 2021 року. Журналісти змогли з ним зв’язатися і він каже, що ніколи не давав такі кошти, його просто попросили підписати документи.
Позикодавець розповідає, що раніше працював директором у фірмі, яка виробляла сільгосппродукцію. Пішов на пенсію і одного дня до нього приїхали старі знайомі, яким він продавав товар. Вони і вмовили Григорія Івановича поставити підпис.
"Якось до пенсії працював директором в одній фірмі, і товариші з Херсона чи Мелітополя, точно не пам’ятаю, вони заїхали до мене, я вже не працював, і попросили… сіли, балакали, попросили підписати. Вони не знали навіть, що я на пенсії. Я по дурості підписав", – каже він.
Звідки гроші?
Тож тоді виникає запитання – звідки взялися ці гроші? Для багатьох відповідь буде більш ніж очевидною – майже вся кар’єра Денісової була пов’язана з великими корупційними ризиками. Від 2007-го до 2010 року вона була міністеркою праці та соціальної політики, потім міністерство реорганізували і 2014 року вона стала міністеркою соціальної політики. В них обох вона також контролювала і Пенсійний фонд.
"Безперечно, це одне з найбільших міністерств з точки зору обсягу грошей, які через нього проходять. І там можливості корупційних ризиків є. Воно відповідає за соціальні виплати і воно контролює Пенсійний фонд", – пояснює економіст Борис Кушнірук.
Позикодавець розповідає, що раніше працював директором у фірмі, яка виробляла сільгосппродукцію. Пішов на пенсію і одного дня до нього приїхали старі знайомі, яким він продавав товар. Вони і вмовили Григорія Івановича поставити підпис.
"Якось до пенсії працював директором в одній фірмі, і товариші з Херсона чи Мелітополя, точно не пам’ятаю, вони заїхали до мене, я вже не працював, і попросили… сіли, балакали, попросили підписати. Вони не знали навіть, що я на пенсії. Я по дурості підписав", – каже він.
Звідки гроші?
Тож тоді виникає запитання – звідки взялися ці гроші? Для багатьох відповідь буде більш ніж очевидною – майже вся кар’єра Денісової була пов’язана з великими корупційними ризиками. Від 2007-го до 2010 року вона була міністеркою праці та соціальної політики, потім міністерство реорганізували і 2014 року вона стала міністеркою соціальної політики. В них обох вона також контролювала і Пенсійний фонд.
"Безперечно, це одне з найбільших міністерств з точки зору обсягу грошей, які через нього проходять. І там можливості корупційних ризиків є. Воно відповідає за соціальні виплати і воно контролює Пенсійний фонд", – пояснює економіст Борис Кушнірук.
І в старому міністерстві, і вже в реорганізованому під очільництвом Денісової було багато скандалів. Наприклад, закупка інвалідних візків на 43 мільйони гривень, коли реальна ціна, за даними відкритої в СБУ кримінальній справі, була менше 9 мільйонів. Окрім інвалідів, вона обділила і дітей. 2014 року Мінсоцполітики віддало 110 мільйонів на харчування школярів сумнівній фірмі, відомій дуже дорогим і неякісним харчуванням. Власне, про неї ще тоді висловилися колеги з "Наших грошей": "Мінсоцполітики очікувано вступило обома ногами в купу лайна. Саме від цього міністерства ми очікували негараздів через його очільницю. За її репутацією постійно точився товстий шлейф тонких натяків на її причетність до різноманітних схем".
Але головне, за словами експерта, це те, що як тоді, так і сьогодні міністерство не створило єдиної системи соціальної допомоги, де можна було б окремо подивитися кожну людину та зрозуміти, скільки ж усього вона отримує грошей від держави і на що саме. Це створює величезні корупційні ризики.
"Вибачте, ніхто насправді в країні не знає, а скільки у нас отримує соціальну допомогу. Жодна людина. Чому? Тому що всі ці реєстри, пов'язані з наданням тієї чи іншої соціальної допомоги, те чи інше проживання, перебуває в різних реєстрах. Відповідно ці реєстри жодним чином не пересікаються. І перевірити, чи обґрунтовано ця людина отримує соціальну допомогу, чи не обґрунтовано, скільки взагалі вона цієї допомоги отримує за різними напрямками. Ніхто сказати цього не може", – пояснює Борис Кушнірук.
"Плівки Вовка" і Денісова
Від березня 2018-го до кінця травня 2022 року Людмила Денісова була уповноваженою Верховної Ради України з прав людини. Вже перебуваючи на цій посаді, вона засвітилася на сумнозвісних "плівках Вовка".
Судячи з плівок, колишній суддя Павло Вовк намагався домовитися з ексомдудсменкою про просування "правильних" кандидатів на посаду у Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Слідство вважає, що вона допомогла штучно створити вакантні посади в кваліфкомісії, які виграли узгоджені наперед кандидатури – Микола Сірош, Сергій Остапець та Андрій Солодков.
Скандал під час війни
Після початку вторгнення, 1 квітня 2022 року, запрацювала спеціальна телефонна лінія уповноваженої для надання психологічної допомоги. Вона була сформована за підтримки ЮНІСЕФ. І вже через 3 місяці після відкриття проєкту у журналістів було дуже багато запитань. По-перше, очолювала цю лінію Олександра Квітко – донька Людмили Денісової. Це та сама донька з весілля за 600 тис дол. А от друге питання більш важливе – як працювала ця лінія? Фінансування на безперечно важливу справу йшло, а от хто саме і що робив – невідомо.
"Як розповідає УП співрозмовник всередині установи, "лінія Квітко" суттєво відрізнялася від усієї іншої роботи офісу. Головним чином – непрозорістю. Про роботу Олександри Квітко працівники Офісу омбудсмена не знали нічого: хто і як часто їй телефонує, чи фіксуються ці дзвінки, яку допомогу надають жертвам. Невідомими залишалися й інші психологи, які працювали разом із Квітко. Чи вони взагалі існували?".
Вже в травні уповноважену з прав людини звільнили з її посади. Ініціатори заявляють, що це через "бездіяльність, небажані подробиці сексуальних злочинів та через те, що вона, як омбудсмен, не їздила до Росії, а проводила багато часу в теплих спокійних західних Європах".
"Питання, що стосуються професійної діяльності Денісової, ми намагалися поставити їй напряму. Але не вдалося. Наприклад, з офісу її громадського об’єднання нам так і не перетелефонували. На наші дзвінки й повідомлення на особистий номер Денісова не відповіла. Причому спочатку можна було побачити, коли пані Людмила востаннє заходила, але після нашого повідомлення вона приховала свою активність", – йдеться у матеріалі.
Що розповів адвокат Денісової
Згодом з нами зв’язався адвокат ексуповноваженої Андрій Тарасов. Ось що він розповів про перевірку НАЗК.
"Дійсно є така ситуація, зі ЗМІ нам стало про це відомо, але ніхто нас ще не викликав на відповідні слідчі дії. Довідки, наскільки я знаю, теж їй не вручали. Тому навряд чи вона вам зможе щось конкретне сказати", – каже він.
Денісова і пенсії
Також Денісова ще від 90-х займається пенсіями, перебуваючи на різних посадах. Це було і під час роботи в Міністерстві соцполітики, і до нього, і після нього. Просто на різних рівнях. Її занепокоєність виплатами просто вражає: "реорганізація Донбасу має починатися з пенсій", "кожен 5-й українець може залишитися без пенсії", "400 тисяч переселенців не отримують пенсії". Можливо, цими заявами вона показувала, що це саме її територія?
"В 1990-х Денісова прокручувала і викрадала гроші кримських пенсіонерів як начальниця Кримського пенсійного фонду. Через злочини з облігаціями Денісова побувала в СІЗО, але за неї незабаром "порішали". З камери чиновниця пішла на підвищення керувати Казначейством Криму", – йдеться у матеріалі.
Зрештою остаточно вона обірвала свої офіційні зв’язки з Пенсійним фондом лише в березні цього року, звільнившись з посади члена правління.
Як би там не було, експерти пояснюють, Пенсійний фонд – це суцільний жах для багатьох пенсіонерів. І просто гучними заявами це не змінити. Отримати пенсію в Україні не так вже і просто, як могло б здаватися. Відмовляючи за дуже сумнівними критеріями реальним людям, в країні роками отримують пенсії ті, хто вже померли – їх називають мертвими душами.
"Є потенційні мертві душі, коли насправді людей, яким начебто допомагають, немає, а гроші на це виділяються", – пояснює Борис Кушнірук.
Численні публікації в ЗМІ про нарахування грошей мертвим душам – і це в той самий час, коли деяким відмовляють просто через неправильну ручку.
Все це дійсно провокує багато питань до ексміністерки, тим більше на тлі її немаленьких статків, отриманих нібито, зокрема, від людини, яка, виявляється, Денісову навіть не бачила. Це взагалі схоже на елемент легалізації корупційних коштів, тому не дивна увага НАЗК й журналістів до її декларації та персони.
