В Україні немає закону, який дозволяв би мобілізовувати осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.
Про це сказав юрист Ростислав Кравець. Він зауважив, що українським законодавством заборонено мобілізовувати осіб, які вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини. "Ці чоловіки взагалі повинні бути виключені з військового обліку. Щодо всіх інших осіб, які відбувають покарання, то підстав для їх залучення до лав ЗСУ наразі немає", - пояснив Кравець.
Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення президент Володимир Зеленський помилував певних осіб і вони були мобілізовані.
Фахівець зазначив, що в даний час цей процес зупинено, але є велика кількість ув'язнених, які готові йти воювати замість відсиджування. Але, за словами юриста, відповідної програми немає, як і чиновника, який би відповідав за мобілізацію такої категорії людей.
Він додав, що зараз засуджені пишуть листи, де просять про помилування, щоб мати змогу піти захищати Україну. "Є велика кількість звернень, в яких вони висловлюють готовність таким чином спокутувати провину. Особливо це стосується осіб, які вчинили корупційні або службові злочини. Вони пишуть на Офіс президента звернення із проханням про помилування чи амністію. Але це питання перебуває у підвішеному стані", - розповів Кравець.
В Україні цього року можуть почати мобілізовувати ув’язнених лише у тому разі, якщо на це буде політична воля. Фахівець зазначив, що теоретично це можна зробити, але якщо політичної волі не буде, то ситуація не зміниться.
При цьому Кравець зазначив, що у новому законопроекті про мобілізацію пропонується дозволити призивати осіб з умовним покаранням або достроково звільнених. Але фахівесь висловив сумнів з приводу цієї ініціативи.
"Отже, наразі в Україні мобілізація ув’язнених не є законною, а запропонований пункт нового законопроєкту щодо призову умовно звільнених від покарання осіб ще розглядається", - підсумував фахівець.
Мобілізація в Україні
В грудні 2023 року Кабмін вніс в Верховну Раду законопроект про мобілізацію. Після обговорення його відкликали для допрацювання, оскільки низка тез викликала бурхиву реакцію суспільства. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубинець заявив, що в законопроекті є низка норм, які суперечать Конституції.