Квадробіка – явище, яке вже набуло своєї популярності у світі, а віднедавна квадробери з’явились і на українських вулицях та соцмережах.
Історія квадробікипочалася у Японії. За деякими джерелами, її започаткував спринтер Кенічі Іто. У дитинстві його нібито назали "мавпою" через унікальну зовнішність. Протидія булінгу тоді ще не була такою розповсюдженою, як зараз, проте хлопчик зрозумів, що прізвисько варто перетворити на особливість. Іто розробив власну техніку пересування на чотирьох кінцівках. Вона стала не лише цікавою фізичною активністю, а й своєрідною формою мистецтва, яка поєднала рух і креативність.
На відміну від інших (наприклад, фуррі або теріантропів), які ідентифікують себе з тваринами, квадробери зосереджуються на спорті, хореографії та самовираженні. Їхні маски і костюми - це елементи загального образу, які допомагають відволіктися від повсякденних проблем, самовиразитися та зняти стрес.
Мотивація квадроберів різна. Деякі з них просто шукають нових відчуттів, хтось - спосіб для самовираження, можливість проявити свою індивідуальність та знайти однодумців, а комусь просто хочеться втекти від буденності.
У будь-якому разі, освоєння нових фізичних навичок позитивно впливає на самооцінку, впевненість у собі (підлітки розвивають креативність, стимулюючи творче мислення та уяву) й загальний психічний стан. Адже квадробіка сприяє зниженню рівня стресу - фізична активність та занурення в альтернативну реальність допомагають боротися зі негативними емоціями.
Однак існують і потенційні психологічні ризики:
- Відхід від реальності: надмірне захоплення квадробікою може призвести до соціальної дезадаптації.
- Труднощі з самоідентифікацією: постійне "перевтілення" у тварин може ускладнювати формування стабільної ідентичності.
- Соціальна стигматизація: нерозуміння з боку суспільства може викликати у квадроберів психологічний дискомфорт.
Що ж потрібно знати про квадробіку підлітків та як на це реагувати дорослим?
Важливо пам’ятати, що провідною діяльністю для дітей є гра. І грати з перевтіленням для них корисно (так підлітки випробовують світ та оточення на міцність, тому демонстративна поведінка є нормою).
Зважаючи на те, що квадробіка – своєрідний елемент відходу від реальності, яка подекуди буває не дуже приємною, варто поставити собі питання: яку реальність створюють для дітей дорослі і чи приємно їм "повертатися" у неї? Тож важливо показувати дитині цілковите розуміння та підтримку. Адже, якщо сварити, висміювати, забороняти – це лише посилить бажання чинити опір.
У родині має панувати атмосфера любові та підтримки.
Батьки можуть та мають відкрито висловлювати свою думку про нову діяльність дитини, бо діти дуже чутливі до брехні. Однак, робити це потрібно екологічно - під час такої розмови варто поважати особистість дитини та її право на самовираження. У цьому контексті також важливо пояснювати, що дитина може бути дотичною до нової субкультури, але при цьому не спричиняти небезпеки собі та іншим, не порушувати кордонів інших людей та тварин.
І надважливо звертати увагу на наступні фактори:
- чи не впливає нове захоплення на повноцінне життя підлітка;
- чи не погіршується взаємодія та комунікація дитини з друзями та близькими, які не підтримують нове захоплення;
- чи не стає гіршою якість навчання через зниження уваги дитини та її захоплення новою субкультурою;
- скільки часу та сил займає нове захоплення і чи не витісняє воно інші важливі сфер життя.
Агресивні дії до інших, довге перебування в образі, різка зміна звичних реакцій – усе це має стати тими "прапорцями", які сигналізуватимуть, що варто звернутися за допомогою до спеціалістів.
Дарина Аітова, керівниця програмного відділу "СпівДія заради Дітей", психологиня
