USAID "на паузі": яким був реальний вплив агенції, та хто в Україні постраждає найбільше

Поки українці сперечаються, "хто кому грантожер", фокус уваги змістився з реально важливих речей, які фінансував USAID – гуманітарних та економічних програм, що "витягли" малий бізнес під час війни.

Адміністрація США призупинила діяльність USAID та практично розігнала штат агентства, чим "поставила на паузу" американську "м’яку силу", яка стала символом "руки Держдепу" з 1960-х.

"Викривають" діяльність USAID американці у стилі "невигаданих історій, про які неможливо мовчати". Так, інформаційна кампанія проти агентства почалася з заяв прес-секретарки Білого дому про "презервативи для Гази", закупівлю яких фінансувало USAID, і за допомогою яких бойовики нібито "пускали вибухівку" на Ізраїль як на повітряних кульках. Щоправда, американці у цьому питанні досі не можуть розібратися, бо це вже начебто і не презервативи, а медикаментозні контрацептиви, і не для Гази, а для Йорданії, і не минулого року, а ще 2019-го (останній рік попередньої адміністрації Трампа), а програма для Гази - це взагалі щось було інше (але "звітів немає").

Агенцію також звинуватили у витратах на "трансгендерні мюзикли та опери" у Ірландії та Колумбії, у фінансуванні вирощування маку у Афганістані та навіть у закупівлях їжі для Аль-Каїди, що для американців, які ще пам’ятають теракти 11 вересня, вже просто щось "за межею". А ще – у підтримці "революцій" по всьому світі. Дійсно, питань до витрат USAID багато. Втім, як і до тих, хто їх звинувачує, адже ці голосні заяви часто не підкріплені доказами. Аудит, звісно, все вирішить, але на цей час багато хто – і українці зокрема – залишаться без мільярдів доларів підтримки.

Та сама "держава у смартфоні", якою наша країна так пишається, стала можливою у тому числі й завдяки підтримці USAID, який профінансував запуск "щонайменше" 30 послуг, сервісів і продуктів Мінцифри. Крім того, американське Агентство є чи не найбільшим донором українського малого та середнього підприємництва (прямо або опосередковано – через розпорядників).

УНІАН разом з представниками бізнес-спільнот спробував дати оцінку діяльності USAID в Україні та осягнути вплив від зупинки цих програм підтримки.

"Безпомічний" USAID

Абревіатура "USAID" (United States Agency for International Development - Агентство США з міжнародного розвитку) обігрує слова "USA" (США) та "AID" ("допомога") і довільно перекладається як "американська допомога". Але останні тижні, на тлі опали з боку адміністрації Дональда Трампа та його радника Ілона Маска, USAID виглядає абсолютно безпомічним – таким, хто сам потребує допомоги.

На тлі скандалу все більше людей схиляються до схвалення рішення про призупинку діяльності USAID. Навіть в Україні, відповідно до даних КМІС, майже 60% респондентів кажуть про "проїдання" цих коштів, а 12% - навіть називають зупинку фінансування "справедливим покаранням" для... не зрозуміло кого, адже більшість коштів від USAID українські державні та комунальні органи влади спрямовували на потреби ВПО, ветеранів та бізнесу.

За цією хвилею негативу легко забути, що USAID лише за останні 3 роки виділив Україні більше $30 мільярдів прямої грантової підтримки. І пік цієї підтримки був не 2024 року, а у 2022-2023 роках – коли українцям було найскладніше.

За даними американського державного сервісу Foreign Assistance, який відслідковує всю американську державну допомогу, у 2024 фінансовому році (у США він починається 1 жовтня) USAID виділив Україні $6,05 мільярдів, з яких, щоправда, освоїв лише $5,4 мільярди, підтримавши 220 програм.

Найбільше коштів було спрямовано на підтримку "державних послуг та громадянського суспільства" – $4,2 мільярди. Потім йдуть "швидка допомога" ($637 млн), "енергетика" ($250 млн), "бізнес та інші послуги" ($118 млн), "аграрна галузь" ($34 млн), "конфлікт, мир та безпека" ($20 млн) тощо.

2022-го року, для порівняння, USAID витратив на підтримку України загалом $8,9 мільярдів "вічнозелених" (з яких $8,6 млрд пішли на уряд та суспільство), а у 2023-му – аж $16,02 мільярди (з них $14,6 млрд на уряд та суспільство, більше $1 млрд - на "швидку допомогу" та ін.).

Тобто, з вже отриманих $76 мільярдів доларів підтримки від США, починаючи з 2022 року, на USAID припадає близько $30 мільярдів. І це саме безоплатна допомога, яку нам не потрібно буде повертати. Значні цифри.

Звісно, це не всі статті видатків USAID, проте це наочно демонструє динаміку підтримки України з боку США та те, що вони надавали допомогу саме тим сферам, де було найскладніше. Коли в нас були проблеми з постачанням аграрної  продукції через морську блокаду – вони підтримували більше аграрку. Коли – знов через кремлівських окупантів – були проблеми у енергетиці, USAID спрямовував підтримку саме на енергетичні потреби. У тому числі й для бізнесу, якому на початку блекаутів досить складно було знайти собі генератори. І це все, звісно, за гроші американських платників податків.

Але яким був вплив USAID безпосередньо на український бізнес? За словами Олександра Чумака, президента Асоціації приватних роботодавців, вплив був значним, але загальним. Тобто, USAID займався підтримкою не стільки конкретних бізнесів, скільки цілих галузей. Експерт наполягає, що вплив агенції був особливо важливим для прифронтових регіонів, таких як Харківська область.

"Найбільше відчують наслідки від зупинки фінансування деокуповані та прифронтові регіони, де гранти були основним інструментом підтримки бізнесу в умовах критичних безпекових ризиків для господарської діяльності. Сектори, що зазнають найбільшого удару - це сільське господарство, будівництво та інфраструктура, мале та середнє підприємництво у сфері виробництва та надання послуг та ветеранський бізнес", - пояснює пан Чумак. 

Прифронтова допомога за гроші USAID

Олександр Чумак зауважує, що по кожній з галузей USAID підтримував щось критичне. Наприклад, у секторі сільського господарства агенція фінансувала відновлення виробництва та розмінування територій. У галузі будівництва виділялися гранти на відновлення критичної інфраструктури на деокупованих територіях. А щодо підтримки ветеранського бізнесу, то від USAID була ціла низка великих програм для інших розпорядників (у тому числі державних чи комунальних установ) по всій країні, які безпосередньо й передавали гроші ветеранам.

Лише у Харківській області USAID фінансував 50 громадських організацій, без урахування державних, які займалися цілим спектром проблем – від підтримки малого та середнього бізнесу до антикорупційних ініціатив. Значні обсяги американської допомоги йшли волонтерам та соціально вразливим групам.

"Регіон суттєво залежав від міжнародного фінансування, особливо у сфері розвитку підприємництва та громадянського суспільства. Без альтернативних джерел фінансування багато програм будуть призупинені, а їх учасники – підприємці, ветерани, внутрішньо переміщені особи – залишаться без важливих ресурсів. Українські державні програми можуть частково компенсувати втрати, але їх фінансові можливості обмежені", - продовжує експерт.

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, додає контексту щодо ситуації у Одесі, яка хоч і не є прифронтовою (безпосередньо з фронтом не межує), але залишається у фокусі російських атак.

"У випадку малого бізнесу, вплив зазвичай був непрямим. Власне на бізнес гроші виділяли інші фонди, але американці вирішували якісь системні питання підприємництва. Як оцінити вплив спрощення фіскалізації розрахунків? Або те, що органи ринкового нагляду тепер перевіряють якість товару, а не документи? Ми зробили таке "сито" для відсіювання зайвих перевірок – спочатку доведи, що товар неякісний, а потім вимагай документи, щоб перевірити ланцюжок постачання, щоб вийти на виробника, - продовжує пан Емельдеш. – Кампанію з адвокації цих змін профінансував у тому числі й USAID. Загалом, USAID робив програми, які впливають на весь бізнес як галузь, а не окремі сегменти".

За його словами, зупинку американської підтримки відчують не лише прифронтові регіони, а й уся Україна.

"Їх представники (USAID – УНІАН) працювали у кожному регіоні. Вони, наприклад, давали гроші Агенції регіонального розвитку та іншим установам. Запустили програму для релокації до Львова, наприклад – давали підприємствам, умовно, з Маріуполя чи інших міст Сходу гроші на переїзд, гроші на оренду приміщень чи закупівлю втраченого обладнання після початку війни. Вони таким чином "купляли" вам час на адаптацію. Найчастіше вони давали великі гранти якимось розпорядникам, які вже безпосередньо допомагали малим підприємцям  по регіонах", - завершує думку очільник Всеукраїнської професійної асоціації підприємців.

З впливом USAID на Україну зрозуміло – він значний, але не завжди прямий. Втім, чи є агентству альтернативи?

Чи є альтернативи

Так, Україна, безумовно, витримає без підтримки USAID. Але цілком очевидно, що відсутність підтримки на мільярди доларів позначиться на всіх тих галузях, які агенція підтримувала найбільше. Ті ж цифрові сервіси, представництво інтересів аграріїв та малого бізнесу, допомога ветеранам та соціально-вразливим групам населення.

Та й загалом, Україна отримала більше $30 млрд від USAID за роки "повномасштабки" - це значною мірою підтримало курс гривні. Адже це прямий потік валюти у вигляді грантів, які повертати непотрібно. На відміну кредитів (навіть найбільш пільгових). Такі втрати ми як держава навряд зможемо перекрити з інших джерел.

Втім, транши макрофінансової допомоги - це окреме питання. Але які альтернативні можливості будуть для того ж малого бізнесу на тлі "призупинки" діяльності USAID?

"Альтернативами USAID можуть бути європейські грантові механізми, такі як EU4Business, ПРООН, Horizon Europe, гранти Європейського інвестиційного банку, урядові програми Німеччини, Франції та Японії. Проте вони мають дещо інші пріоритети, іноді менш гнучкі умови подання, а також можуть вимагати довшого процесу погодження. Для залучення цих коштів на цілі відновлення та економічного розвитку постраждалих громад необхідна зміна програмних пріоритетів надавачів цих коштів, - зауважує Олександр Чумак. – Поки що держава не має дієвих механізмів, здатних компенсувати призупинення такого об’єму фінансування. Є програма підтримки бізнесу "єРобота", а також можливі нові механізми від Міністерства економіки та Мінцифри, але їх обсяги значно менші без грантових коштів USAID".

Втім, на думку очільника Асоціації приватних роботодавців, у короткотривалій перспективі втрата цієї підтримки матиме помірний ефект, адже безпосередньо USAID не фінансував значну кількість підприємств, а зосереджувався на підтримці локального бізнесу, громадських організацій, муніципалітетів тощо. Проте у середньо- та довготривалій перспективі наслідки можуть бути суттєвими.

"Збільшиться фінансовий розрив для бізнесу, який відновлюється після руйнувань. Зменшиться кількість програм підтримки підприємництва. Громади втратять як пряму підтримку від USAID, так і частину доходів від податків, які сплачувалися завдяки грантовим закупівлям у місцевих підприємців. Грантові консорціуми будуть змушені переглядати свої бюджети та скорочувати діяльність у різних галузях та кластерах економіки, - перелічує він негативні наслідки. – Враховуючи, що грантові кошти USAID наповнювали економіку місцевих громад та впливали на працездатність малого та середнього підприємництва, це негативно позначиться на економічній активності прифронтових регіонів".

Експерт наполягає, що важливо вже зараз шукати альтернативні джерела підтримки, "зокрема від ЄС, урядів інших країн і донорів та через національні програми". В уряді дійсно повідомляли, що вже ведуть консультації з ЄС, але без яких-небудь деталей.

Борис Емельдеш погоджується, що, з огляду на масштаби діяльності та вплив USAID в Україні, знайти повноцінну заміну цій організації не вийде.

"Зараз Україна дуже потребує грошей. А у перші дні війни їх допомога по релокації взагалі була неоціненною. Бо люди брали родину та собаку, кидали їх у машину і їхали деінде, де потрібно було якось піднімати все з нуля. Саме USAID з цим допомагав. Це дуже вплинуло тоді на економіку і зараз це важливо для бізнесу. Але тепер гроші пішли, і такі підприємства стануть вразливими. А воююча держава не здатна забезпечити таку ж підтримку бізнесу самотужки", - вважає пан Емельдеш.

Проте є сподівання, що Вашингтон все ж перегляне свою позицію щодо USAID. Адже це не просто агенція, яка роздає гроші на аграрку, релокацію, медіа та… контрацептиви. Це основа та фундамент всієї "м’якої сили" США. І те, що держсекретар Марк Рубіо вже почав потроху "здавати назад" з заявами, що "є багато функцій USAID, які збираються продовжувати", показує, що не лише радикали на зразок Ілона Маска мають вплив на такі рішення. Є й більш притомні посадовці.

Питання лише у тому, які програми залишаться через 90 днів перевірок, і чи залишиться Україна серед отримувачів коштів. Скоріше за все, так, залишиться, бо хто ще у світі переживає таку ж потужну навалу загарбників? Але у випадку з Трампом та його найближчим оточенням важко щось прогнозувати. Можна очікувати, що, якщо підтримка і залишиться, то вона буде до чогось прив’язана (як от до природних ресурсів, наприклад).

Так чи інакше, нас буквально силою "штовхають" до більш тісної співпраці з ЄС та іншими країнами, такими як Велика Британія чи Японія. Звісно, тих обсягів підтримки, які забезпечували США, навряд чи вдасться досягти. Але й найгірший час (з точки зору економіки) Україна вже пройшла. Тому, попри всі негаразди, втрата значної американської допомоги дасть нам змогу стати більш "дорослими" та відповідальними на рівні держави. Бо західна підтримка теж не буде вічною. Ті ж онлайн-сервіси чи програми підтримки малого бізнесу цілком можна розвивати й власними силами. Була б на те політична воля та розуміння суспільством того, що дійсно важливо.

УНІАН в Google News