За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Павліченка, прийнятий Радою закон про військовий облік загрожує не лише особистій безпеці військовослужбовців і ставить під загрозу національну безпеку, а й вступає в конфлікт з положеннями Конституції.
В чинному Законі про захист персональних даних чітко прописана заборона на транскордонну передачу персональних даних, пояснює правозахисник. Кожна особа має чітко знати, де зберігаються її дані, яким чином вони захищені, як їх обробляють, хто має до них доступ і як довго це триватиме. Таким чином, норми нового закону є прямим порушенням національного законодавства, сказав він виданню Телеграф.
Крім того, вони суперечать Загальному регламенту про захист даних (GDPR-політиці), який є засадничим стандартом у європейському законодавстві.
"В Україні діє комплексна система захисту подібної інформації (КСЗІ) трьох рівнів. Її діяльність забезпечує СБУ і внутрішні реєстри перебувають під надійним захистом. Новий закон передбачає зберігання даних на закордонних серверах, де наша система КСЗІ не працює, тому ми не можемо бути впевнені у захисті цих даних. Все ускладнюється тим, що йдеться про військових, а отже про особливо чутливу інформацію, яка повинна захищатися на найвищому рівні. У разі її витоку може бути завдана шкода обороноздатності держави. На основі даних з цього Реєстру можна буде визначити кількість українських військовополонених і загиблих, що є секретною інформацією", - пояснив експерт.
Одним з численних порушень чинного законодавства в документі №10062 є збирання та внесення в Реєстр особистих даних особи без отримання її згоди. Втім, за словами Олександра Павліченка, з державними установами (і тим більше - армією) сперечатися щодо цієї норми вкрай складно.
"Уявіть собі ситуацію: ви хочете отримувати пенсію. Приходите в установу для оформлення необхідних документів, але надавати особисті дані відмовляєтеся. Це ж неможливо. Ніхто не буде видавати гроші інкогніто. Те ж саме й з військовими. Не може мобілізований чи контрактник сказати в ТЦК: я піду служити, але записувати хто я вам не дозволю. Тобто, навіть якби ця згода була потрібна за законом, фактично, відмовитись від збирання персональних даних у держустановах ми не можемо. Звісно, якщо хочемо отримувати від них послуги і брати участь в житті країни", - сказав юрист.
Павліченко каже, що закон може бути переглянутий постфактум на предмет його конституційност. Зокрема, положення, що порушують засадниче право на особисте та приватне життя. Також причиною для оскарження може стати порушення директиви GDPR, що суперечить європейському підходу до законотворчості і курсу на євроінтеграцію України загалом.
Закон про військовий облік - деталі
16 січня Рада ухвалила законопроект №10062, який запроваджує новації в процедурах обробки та використання даних в державних реєстрах щодо військового обліку та набуття статусу ветерана війни.
На його ухвалення чекали давно, але у фінальну версію документа не потрапили деякі важливі пункти, стверджує нардеп Мар’яна Безугла.
