Реформа застарілих, "совкових" моделей МСЕК та ВЛК назріла давно. Але особливої потреби набула після гучних корупційних скандалів. Хоч відомче підпорядкування у цих комісій різне, спільними є підходи щодо їх реформування – це зменшення впливу людського фактору та цифровізація.
Початок реформи МСЕК вже покладено (відповідний закон №4030-IX набув чинності). З 1 січня 2025 року буде запроваджено нову модель встановлення інвалідності, де замість МСЕК оцінювання проводитимуть команди лікарів-практиків на базі лікарень.
Натомість реформа ВЛК наразі розпочалася лише з представлення її концепції. Згідно з нею, рішення ВЛК буде поділено на два окремі набори даних: медичний та адміністративний.
Для проходження військово-лікарської комісії більше не потрібно буде йти до ТЦК. Військовозобов’язані зможуть самостійно обрати лікарню, де проходитимуть медогляд. А дані звідти потраплятимуть в Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ).
Згодом інформація з ЕСОЗ потраплятиме у медичну інформаційну систему ЗСУ, яку модернізують під цю реформу. Зокрема створять технічну можливість отримувати дані з ЕСОЗ та електронний кабінет ВЛК. Таким чином, військово-лікарська комісія отримає дані про людину, ознайомиться з ними та винесе своє адміністративне рішення.
При цьому, анонімізовані дані надходитимуть на випадкову комісію, члени якої не знатимуть, чиї документи розглядають.
У Міноборони зазначають, що це унеможливить маніпуляції та зловживання.
Якщо проаналізувати оновлене наказом Міністерства оборони №686 положення про ВЛК, то можна констатувати, що певні зрушення вже відбулися. Основні зміни стосуються організації медичного огляду, уточнення строків його проходження та дообстежень.
Наприклад, ліміт на проведення медичних оглядів становитиме чотири дні. Якщо потрібні додаткові лабораторні чи інструментальні дослідження, загальний строк проведення оглядів не перевищуватиме чотирнадцять днів. Громадяни, які незадоволені рішеннями обласних ВЛК, зможуть оскаржити їх у судовому порядку.
Також оновлено Розклад хвороб, яким передбачено такі ступені придатності до військової служби:
- придатні;
- придатні до служби у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- тимчасово непридатні, які потребують лікування, відпустки, звільнення від виконання службових обов'язків;
- непридатні до військової служби з переоглядом;
- непридатні до військової служби.
При цьому з Розкладу виключено поняття непридатні до військової служби"з виключенням з військового обліку". Що це означає? Ці зміни стосуються лише процедури проведення ВЛК військово-лікарської експертизи, а не порядку виключення з військового обліку.
Нагадаю, для забезпечення військового обліку громадян України постановою Уряду №1487 затверджено Порядок його ведення (із змінами). Пунктом 22 цього Порядку визначено, зокрема, що виключення з військового обліку здійснюється відповідно до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу". Він встановлює (частина 6 статті 37), що виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби. Таке виключення здійснюється без вилучення військово-облікового документу, до якого лише вносяться відповідні дані.
Тобто, встановлення ВЛК непридатності до військової служби за станом здоров’я є підставою для виключення з військового обліку. Це відображає загальний принцип верховенства права, згідно з яким закони є базовими нормативно-правовими актами, а підзаконні акти деталізують їх положення, не суперечачи їм.
Таким чином, це означає, що в порядку та підставах для виключення з військового обліку наразі не відбулося жодних змін (останні зміни до постанови № 1487 були в жовтні поточного року та стосувались питань адміністративного затримання військовозобов’язаних). Законодавчі зміни до статті 37 базового Закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо збереження статусу військовозобов’язаних для непридатних не приймалися.
Але відкритим залишається питання практичного застосування ТЦК та СП положень зазначених актів, адже, як показує судова практика, з цим є проблеми.
І задля упередження різного тлумачення чинного законодавства, очікуємо почути офіційні роз’яснення Уряду та Міністерства оборони, яке забезпечує функціонування системи військового обліку. Єдина державна політика у цій сфері допоможе забезпечити порядок та узгодженість дій, мінімізувати бюрократію та корупційні ризики на місцевому рівні, а також зробить процеси мобілізації та формування резерву більш прозорими. Проведення роз'яснювальної роботи зменшуватиме соціальну напругу та сприятиме зростанню довіри до ТЦК та СП і до мобілізаційних заходів загалом.
Людмила Крохмалюк, старший юрист юридичної компанії ADER HABER
