
Рішення про вихід з громадянства України приймається президентом, про що видається відповідний указ.
Про це сказала юристка практики міграційного права Марина Осадчук у коментарі РБК-Україна. "Термін розгляду заяви не повинен перевищувати року, але під час воєнного стану цього терміну не дотримуються і вплинути на це не можливо", - зауважила фахівчиня.
Якщо ж говорити про прийом заяв від чоловіків віком від 18 до 60 років, то на період воєнного стану взагалі встановлені специфічні обмеження.
"Наразі перед наданням будь-якої консульської послуги співробітники установи перевіряють дійсність військово-облікових документів (ВОД). До запуску електронного кабінету призовника у застосунку "Резерв+" достатньо було надати паперовий документ. Проте з червня минулого року військовозобов'язаним громадянам потрібно пред'явити електронні ВОД, які містять відповідний QR-код", - розповіла юристка.
За словами Осадчук, поширеною проблемою також є те, що "у багатьох військовозобов'язаних у застосунку "Резерв+" вказується статус "Потребує уточнення", що унеможливлює формування е-ВОД".
"Це означає, що людина не закріплена за жодним ТЦК і їй треба особисто звернутись до ТЦК за місцем реєстрації. В цьому полягає певна колізія, адже при виїзді на постійне місце проживання за кордон дані особи знімалися як з військового обліку, так і з місця реєстрації", - пояснила Осадчук.
Таким чином, процедура виходу з громадянства України під час дії воєнного стану, особливо для військовозобов'язаних громадян, є дуже складною. "Ті громадяни, які проживають на території України, навіть при наявності паспорта громадянина іншої держави, позбавлені можливості подати заяву на вихід з громадянства України", - сказала юристка.
Не можуть також подати заяву на вихід з громадянства військовозобов'язані особи, які: мають інше громадянство; проживають за кордоном; не стоять на постійному консульському обліку. "Адже доведення до кінця процедури "виїзду на постійне місце проживання за кордон" та постановки на облік для такої категорії громадян є неможливою через воєнний стан", - підсумувала фахівчиня.
Мобілізація в Україні
Релігійні переконання не є підставою для звільнення від мобілізації, але людині можуть доручити виконання небойових завдань, не пов’язаних із застосуванням зброї, про це сказав юрист Дмитро Франчук.
Нардеп Соломія Бобровська заявила, що треба знайти нові способи заохочувати людей йти у військо. Вона поставила під сумнів мотиваційні контракти для добровольців 18-24 років.