Президент України Володимир Зеленський розкрив, що передбачатимуть річні контракти для українців віком 18-24 роки. Серед бонусів - додатковий мільйон гривень, вступ до ВНЗ без іспитів і безоплатне навчання, 0% за іпотекою. Чи буде ініціатива ефективною, які ризики її впровадження та як при цьому заохотити тих, хто вже воює на інших умовах, в інтерв'ю УНІАН розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
Наскільки ефективним з точки зору набору людей може стати запропонований Зеленським захід?
Він може бути ефективним, якщо буде комплексним. Тільки фінансова пропозиція може мотивувати молодь короткостроково. Важливо, що в пропозиціях контрактів закладається компенсація добровольцю, який підписує контракт, іпотеки та компенсація за навчання. Чим це цінно? Це мотивує людину після демобілізації залишатися в країні, будувати свій побут і життя тут. Я думаю, що там буде застережено, що якщо людина купує житло, то навряд чи одразу зможе його продати, бо братиме в кредит. Те ж саме щодо навчання - воно також триватиме протягом певного часу і потребуватиме проживання в Україні.
І житло, і освіта - так чи інакше визначаються за пріоритетом того, де людина бачитиме себе в майбутньому, яку професію обиратиме, чим займатиметься, наскільки вона готова фінансово бути відповідальною. Тобто, це те, що ще формує майбутнє. Крім того, молоді люди, які проходитимуть службу, будуть носіями інформації про армію і зніматимуть страх в інших у своїх вікових категоріях. Вони будуть демонстрацією преференцій тим, хто захищає країну. Якщо їх залучатимуть і до підготовки студентів, які з 18 до 25 років мають пройти базову та професійну підготовку, це теж позначиться позитивно, адже це ровесники, у них однакова мова спілкування, сленг, ментальність, сприйняття.
Чи не стануть ці контракти з такими бонусами джерелом невдоволення та розколу як в армії, так і в суспільстві, коли ті, хто вже воює, причому не один рік, не отримує подібних пільг та заохочення?
Треба розуміти, що є певні ризики в таких пропозиціях: мільйон гривень, унікальні пропозиції для окремо взятої категорії у військах можуть викликати певні запитання, чому одні їх отримують, а інші ні. Важливо, щоб це не створило навантаження таким контрактникам, щоб не звучало це так, мовляв, ти отримав мільйон, у тебе багато преференцій, ти прийшов тільки на рік, а я вже 3-5-10 років воюю і таких преференцій не маю. Це може потім деструктивно вплинути і на всі позитивні моменти.
Тому паралельно з пропозиціями фінансових компенсацій чи підтримки потрібно якусь бонусну систему запровадити для тих, хто служить і воює давно. Це дуже важливо, щоб не виникло внутрішніх протиріч, оскільки до хорошої ідеї може спочатку бути упередження або боязнь навіть тієї вікової категорії, на яку вона спрямована. Тому одночасно потрібно шукати способи мотивації та підтримки добровольців і призовників. Будь-яка підтримка чи компенсаторна система повинна мати реальну фінансову підтримку, "подушку", гарантії. Якщо Міністерство оборони має доручення, то гадаю, воно консультуються з Міністерством фінансів та іншими структурами, які нададуть їм реальну інформацію про стан справ, які можуть бути компенсації чи як ділити бонуси.
Є ще й інший момент: молоді 18-25 років у країні не так багато, щоб вони могли внести перелом у бойові дії. В іншому разі, найімовірніше, призовний вік знизили б. Готову ризикувати і заробляти молодь краще залучити до армії, ніж ворожа агентура її за набагато менші гроші зможе використати в різних терактах. Ми ж бачили, скільки молодих людей постраждали через бажання заробітку.
Як ви думаєте, чи стануть такі вигідні контракти мотивацією для молоді, яка перебуває за кордоном, повернутися та захищати країну?
Важко сказати. Це ми можемо зараз розглядати в теорії. Повторюся, важливо те, наскільки цікавими будуть умови. Молодь за кордоном про контракт дізнається протягом якогось часу, одразу масово повертатися вона не почне. Має бути продемонстрована результативність пропозиції. Якщо молоді люди, які підуть в армію і пройдуть певний етап служби, у соцмережах, групах, у своїх субкультурних спільнотах розповідатимуть про це, стануть наочним прикладом, тоді це запрацює. На старті процес залучення молоді масовим не стане, однаково ставитимуться з обережністю, придивлятимуться, і тільки згодом, коли ідея контрактів себе проявить, ми вже матимемо масштабований результат. Але наголошую, паралельно потрібно працювати і над тим, як мотивувати й підтримувати тих, хто давно в армії і на війні, хто теж свого часу прийшов на війну у віці 18 чи 20 років.
Чи будуть таких контрактників навчати разом з іншими призовниками чи можлива якась інша програма підготовки?
Думаю, що базова і професійна підготовка у всіх однакова. Сама програма з часом може змінюватися, але це загальна програма для всіх. Тобто, це буде загальна базова та професійна підготовка. Точно говоритимемо, коли знатимемо умови контракту, у ньому прописується все: від моменту приходу людини до рекрутингового центру до самої процедури підписання контракту, відповідальності та зобов'язань двох сторін.
Очевидно, Україні не вистачає солдатів, інакше цієї ініціативи не було. Крім того, Захід, як і раніше, наполягає на тому, щоб в Україні знижувала призовний вік. Якщо кількість охочих підписати цей річний контракт буде мінімальною, чи може влада піти на вже законодавче зниження до 18 років призовного віку?
Зниження призовного віку визначатиметься не відповідно до того, є молодь в армії чи ні, працюють контракти чи ні. Це залежатиме від реалій на лінії фронту, від перебігу бойових дій. Росія ще не проводила загальної мобілізації, немає гарантій, що вони цього не зроблять. Немає гарантій у багатьох інших аспектах, коли і які виклики вимагатимуть зниження призовного віку. До того ж зниження призовного віку - це законодавча робота, це не може відбутися просто тому, що комусь захотілося. Це має бути певна процедурна робота.
Іван Тимочко - учасник бойових дій, чинний військовослужбовець, голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних Сил України, ветеран АТО.
З 2023 року і по теперішній час — командир відділення гаубично самохідно — артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Звання: сержант.
З 2024 року — почесний член Національна асоціація публічного управління та адміністрування України
