Діяльність Олени Думи на посаді голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) викликала нову хвилю дискусій щодо ефективності антикорупційних органів в Україні. Як зазначив політичний консультант Віталій Кулик у своєму блозі для видання "Кореспондент", її призначення стало тривожним сигналом, що інститути, які мали б стояти на сторожі державних інтересів, піддаються впливу особистих і корпоративних інтересів, що підриває довіру до антикорупційної системи країни.
Сумнівні обставини призначення
Центр протидії корупції (ЦПК) ще на етапі призначення Думи звертав увагу на сумнівність цього рішення, адже вона так і не отримала необхідної кількості голосів. Подальші події лише підсилили підозри щодо її здатності ефективно виконувати обов’язки голови АРМА. Один із найбільш скандальних епізодів стосується яхти екснардепа-зрадника Віктора Медведчука, яка опинилася під загрозою повернення власнику через затримки з боку агентства. Деякі оглядачі навіть натякали, що Дума могла діяти свідомо на користь Медведчука, однак переважна більшість припускає, що це була службова недбалість. Але питання, кому було вигідно затримати продаж яхти, має однозначну відповідь - Медведчуку.
Політичний експерт Кулик нагадує, що АРМА також намагалося взяти під управління активи ТРЦ "Гулівер" у Києві, навколо якого точиться справжня корпоративна війна. Діяльність агентства, спрямована на захоплення таких значних активів, викликала багато питань у суспільстві та серед журналістів. Із цим пов’язані підозри щодо того, що агентство під керівництвом Думи може використовуватися для перерозподілу власності на користь наближених до влади осіб.
Корупційні скандали та підозрілі зв’язки
Біографія Олени Думи також містить низку сумнівних фактів. Зокрема, журналісти розслідували її зв'язки з представниками влади часів Януковича, а також схеми з придбання нерухомості за заниженими цінами. Ці епізоди посилюють підозри щодо того, як людина з такою репутацією може очолити установу, завданням якої є захист державних інтересів.
Чи було призначення Думи пов’язане з її професійними досягненнями, чи з особистими зв’язками, залишається відкритим питанням. Віталій Кулик у своєму блозі підкреслює, що такі кроки не сприяють підвищенню довіри до антикорупційних органів, а, навпаки, посилюють скепсис серед громадськості та західних партнерів.
Неефективність управління стратегічними активами
Неефективність управління арештованими активами стала ще одним каменем спотикання для АРМА під керівництвом Думи. Одним із таких випадків є компанія "Аерок", провідний виробник газобетону, активи якого були передані в управління АРМА через зв’язки з російським бізнесом. Однак замість підтримки виробництва агентство фактично припинило роботу заводу, що призвело до фінансових втрат і підриву стабільності компанії.
Інший приклад - ТРЦ "Гулівер", масштабний актив у центрі Києва, який був переданий АРМА ще влітку 2024 року. Проте, як зазначає Кулик, агентство зволікало з передачею об’єкта управителю, що призвело до втрати кількох місяців потенційних доходів.
Ще одним прикладом є компанія "Укрнафтобуріння" - одне з найприбутковіших підприємств у газодобувній галузі, права на розробку якого були заморожені через багаторічні судові процеси. Віталій Кулик звертає увагу на підозри в так званому "законному рейдерстві", адже передача такого стратегічного активу під управління АРМА може свідчити про спроби перерозподілу ринку газовидобування на користь осіб, наближених до політичних еліт.
Ризики для репутації України на міжнародній арені на тлі скандалів, пов’язаних із діяльністю АРМА, зростають побоювання серед західних партнерів України. Представники європейських інституцій неодноразово наголошували на необхідності збереження незалежності та прозорості антикорупційних органів. Проте, як зазначає Віталій Кулик, такі інциденти лише підтверджують слабкість антикорупційної архітектури в Україні. Втрата довіри до інститутів, що мали б захищати державні інтереси, може вплинути на подальші міжнародні відносини та фінансову підтримку країни.
