На українському узбережжі Чорного моря фортифікаційні споруди – тетраподи, які було встановлено як захист від можливої висадки російського десанту - частково занурилися у пісок та, на думку фахівців, вже не виконують свої функції. Зокрема, така ситуація виникла на території Національного природного парку "Тузлівські лимани", що на Одещині. Про це заявив доктор біологічних наук, співробітник парку Іван Русєв.
За його словами, встановлення тетраподів на узбережжі моря в межах заповідника передбачало специфічну мету, зокрема, захист від ворожих ДРГ, висадки противника на берег тощо.
"Декілька місяців тому встановили ці тетраподи на піску, але елементарно не врахували думку експертів з берегознавства - де саме слід їх встановити, щоб вони гарантовано змогли виконати свою функцію і море їх не закопало", - заявив Русєв.
Він стверджує, що чиновники не зверталися по допомогу ані до фахівців геолого-географічного факультету Одеського національного університету їм. Мечникова, ані до інших компетентних експертів.
Русєв пояснює, що практично будь-яка прибережна морська смуга та споруди, які розташовують в її межах, піддаються впливу хвиль. Світова практика берегознавства свідчить, що якими б міцними не були хвилерізи, греблі або стіни портових конструкцій, згодом хвилі можуть їх повністю зруйнувати. Крім того, за словами науковця, хвилі, у поєднанні з вітрами, здатні переміщати піщані берегові лінії та знищувати пляжі.
"І для запобігання подібним неприємностям, як захист в окремих випадках і були придумані незвичайні штуки, під назвою тетраподи, але встановлювати їх "де попало" без експертного висновку, просто безглуздо", - наголошує Русєв.
За його словами, нещодавно обласна влада заявляла, що вже виконано майже всі заплановані роботи зі спорудження фортифікаційних споруд, та, таким чином, припускалось, що Одещина надійно захищена від ворога. Водночас Русєв оприлюднив фото певних захисних споруд, які вже майже повністю "затоплені" у піску, та ставить питання, навіщо потрібні такі марні тетраподи та "кому це вигідно під час війни"?
"Відомо, що на початку 2024 року із резервного фонду держбюджету на фортифікаційні споруди та будівництво оборонних рубежів на всю країну було виділено майже 20 мільярдів із можливістю збільшення цієї суми. Проєкт охопив понад 10 областей від тилової Одеської до Донецької, де проходить лінія фронту. Очільник Одеській ОВА Олег Кіпер повідомляв, що в Одеській області у спорудженні фортифікаційних споруд було залучено багато людей та майже 100 одиниць техніки…", - констатує співробітник парку.
Про подібні, "занурені" у пісок, фортифікації повідомив одесит Віталій Оплачко. Він оприлюднив відповідні фото та стверджує, що зроблені вони на узбережжі Одещини восени жителями містечка Затока. Тобто, йдеться за інший відрізок узбережжя - місцеві пляжі, де люди побачили такі самі бетоні конструкції.
"Гроші пішли в пісок у самому прямому значенні висловлювання. Тетрапод масою від півтора до п'яти тонн треба для захисту п'яти кілометрів узбережжя? Фактично, 100% витрачених коштів пішли в пісок і витягти їх звідти важко... І це роботи з оборони, які на виду. А скільки таким чином виконаних робіт у закритих зонах?", - написав Оплачко у Facebook.
За його даними, час встановлення цих споруд - весна 2024 року.
Проблема бужівництва захисних споруд
Нагадаємо, співзасновниця громадської організації "Антикризовий експертний ядерний центр України", експертка з ядерної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна заявила, що компанія "Енергоатом" не збиралася будувати захисні бетонні споруди другого рівня, які це робив "Укренерго".
За її словами, "Енергоатом" і міністр вважали, що росіяни не будуть бити по відкритим розподільчим пристроям та не робив запаси трансформаторів на випадок влучання у таке обладнання на відкритих розподільчих пристроях.
