Соціальними інноваціями зазвичай називають нові рішення (послуги, продукти), що відповідають соціальним потребам краще, ніж існуючі моделі. Завдяки цьому стає можливим вирішення найневідкладніших проблем суспільства: бідності, безробіття, довкілля. Багато з цих проблем загострилися під час кризи. Ще наприкінці березня Торгово-промислова палата України повідомила про закриття близько 700 тис. малих та середніх підприємств. За прогнозами ЮНІСЕФ, рівень бідності в Україні зросте з 27 до 44%. Чи реально зменшити цю цифру?
Звичні моделі ведення бізнесу під час кризи виявляються неефективними. Аби лишатися життєвоспроможними, необхідні гнучкість та новаторський підхід. У цих складних умовах саме громадські організації нерідко беруть на себе державні функції й оперативно реагують на ситуацію. ГО «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» (Тернопіль) у партнерстві з Асоціацією міст України у квітні розпочала проєкт, спрямований на підтримку дрібних фермерів. Відкритий ринок – це електронна мапа країни, на якій виробники самі розміщують свої товари, тож покупці контактують з ними без посередників. Ідею створення такого сервісу підказали самі аграрії. «Якось в розмові один з керівників громади зазначив, що через закриття ринків багато селян просто втрачають засоби до існування, – згадує засновник платформи Максим Черкашин. – Продаж власноруч вирощених овочів та фруктів дуже часто є єдиним джерелом доходу для родин із села. До карантину вони продавали свою продукцію на невеличких місцевих ринках – а зараз опинилися фактично на межі банкрутства. Реалізація товару через супермаркети для таких фермерів зазвичай недоступна, адже далеко не всі вони можуть відповідати суворим вимогам пакування, обсягів виробництва, безпеки тощо». Наразі на «Відкритому ринку» зареєстровано понад 400 користувачів. Засновники проєкту прогнозують, що сервіс лишатиметься популярним і після карантину – як додаткова і безкоштовна можливість збуту товару. Також у планах фундаторів – підтримка комунікацій між фермерами, освітні проєкти (зокрема, з діджитал-маркетингу), лобіювання законів.
Зараз, коли більшість бізнесів вимушені зосередитися на виживанні, дуже важливо не забувати про розвиток сильного та відкритого суспільства. Краудфандинґова компанія Спільнокошт від ГО «Ґараж Ґенґ» вже 8 років дозволяє кожному стати співзасновником добрих справ: профінансувати конкретний проєкт, який сприяє розвитку громадянського суспільства, від переробки пластику до інноваційних освітянських програм. За цей час було профінансовано 365 соціальних ініціатив загальною сумою у понад 28 млн грн. Ірина Соловей, президентка ГО «Ґараж Ґенґ», розповідає, в чому секрет успіху ініціативи: «Коли в людини є можливість не вкладатися у загальний фонд, а самій обирати проєкт, який вона вважає найбільш значущим, це дає розуміння: майбутнє країни починається не з абстрактного чиновника, а саме з тебе. І такий підхід працює! Незважаючи на кризу, динаміка благочинних внесків не зменшилася, навіть навпаки. Наприклад, недавно було зібрано кошти на виготовлення захисних щитків для медиків у фаблабі платформи «Острів». Причому автори проєкту подбали і про довкілля. Обов’язковою умовою є те, що після закінчення користування щитком ви відправите його назад для подальшої переробки пластику на корисні дизайнерські речі».
Як бачимо, співпраця громадських організацій та малого бізнесу – це саме той інструмент, який реально дозволяє пом’якшити наслідки кризи. Так само, як і підтримка соціальних проєктів з боку комерційних структур та простих громадян. Історії, наведені у статті, було зібрано у рамках ініціативи #ДолаємоCovid19, яка є частиною інформаційної кампанії Європейського Союзу «Громадянське суспільство – це ТИ». І те, про що розповідають герої матеріалу, вкотре доводить: громадянське суспільство здатне запропонувати дієві схеми подолання кризи. І долучитися до цих ініціатив може кожен.
Ольга Коваль
