Нагальної потреби в освяченні великоднього кошика немає - це радше українська традиція, заявив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр Драбинко в інтерв'ю "РБК-Україна".
"На Великдень ми приносимо до храму на освячення частинки тих страв, які потім будуть на святковому столі: паску, сир, яйця, ковбасу. Але нагальної потреби освячувати великодній кошик нема. Це українська традиція, у багатьох православних країнах її не дотримуються", - пояснив Олександр Драбинко.
Митрополит пригадав, що у його дитинстві родина не могла піти до храму, тому дідусь читав "Отче наш" і окроплював святковий стіл свяченою йорданською водою. Потім сім'я сідала до великоднього столу.
Драбинко нагадав, до завершення Великодньої служби та освячення пасок триває Великий піст, тож куштувати паску чи будь-що зі святкового кошика до того часу не можна.
"Розговіння (споживання їжі в перший день після посту - УНІАН) відбувається саме у святу неділю, коли ми починаємо споживати продукти, від яких утримувалися у дні Великого Посту", - наголосив Драбинко.
Великдень в Уркаїні - традиції
Великдень в Україні - одне з найважливіших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа та перемогу життя над смертю. Святкують його навесні, у неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення.
Головні традиції:
- Великодня служба - нічне богослужіння з хресною ходою.
- Освячення паски та страв - віряни несуть до церкви великодній кошик із паскою, яйцями, м’ясом.
- Писанки - розписані яйця як символ відродження.
- Христосання - вітання "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
Це час родинного єднання, надії та духовного очищення.
