Раніше в Міністерстві оборони України заявили, що базова загальновійськова підготовка (БЗЗВП) для студентів вищих навчальних закладів розпочнеться з вересня 2025 року і передбачатиме 300 академічних годин. Про те, як відбуватимуться теорія і практика, чи достатньо буде цього часу для навчання, і хто за все це платитиме, УНІАН поговорив з Олександром Федієнком, народним депутатом від "Слуги народу", членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Як сказало Міноборони, студентів українських ВНЗ чоловічої статі зобов'яжуть проходити теоретичний і практичний курси БЗВП. Тих, хто не буде проходити підготовку, можуть відрахувати і не братимуть на роботу в органи влади та прокуратури. Усе правильно?
Ця історія починає діяти з вересня 2025 року. Обов'язково для всіх юнаків 18-25 років пройти БЗВП. Дівчата - за власним бажанням. Для тих, хто матиме на меті працювати в органах державних установ це є обов'язковим для працевлаштування.
І БЗВП для студентів передбачає 300 академічних годин, 90 з них теорія. І як ви сказали, програма розпочнеться з 1 вересня.
300 годин, правильно. 90, наскільки пам'ятаю, - це теорія. І там щось 200 з копійками, залишок, 210 - це, виходить, у нас практика.
І БЗВП проводять обов'язково кваліфіковані військові. Тобто навчальні заклади мають найняти якихось досвідчених військових, які у відставці, можливо, ветеранів війни. Тих, хто чітко розуміє, що таке війна. А після того, як буде пройдена БЗВП, студенти складають військову присягу.
Студент каже: "Я хочу пройти БЗВП". Він іде в ТЦК, ТЦК його направляє в навчальний центр, він там навчається, складає в навчальному центрі присягу, отримує сертифікат про проходження БЗВП.
Виходить, що студенти проходитимуть 210 годин практики у військових частинах і центрах?
Ні. З того, що я зустрічав, БЗВП проходить на базі навчальних закладів. Програма БЗВП інтегрується в навчальний процес. Там, де я вже бачив, особисто я, це ліцей - вони найняли військового у відставці, він їх навчає на базі цього навчального закладу із залученням волонтерів, тому що БЗВП тепер - і медицина, і дрони, і тактичний рівень. Тобто це теорія, яку вчать вони прямо в навчальному закладі.
І, я так розумію, таке буде у всіх. Коли я був в університеті в Переяславі-Хмельницькому, вони теж уже починали думати, як їм деякі аудиторії перебудувати під БЗВП. А далі ці навчальні заклади, через ТЦК або за допомогою РДА, домовляються з наближеними військовими частинами, полігонами для того, щоб там відбуватися практичні навчання.
Практичні навчання - це не тільки стрілецька історія, збройні історія. Наприклад, практичні навчання з медицини - їх можна провести на базі навчального закладу: приїжджають такмеди, які демонструють, як і що треба робити.
Практичні навчання з управління дронами - їх можна провести на базі того ж навчального закладу, десь у полі, наприклад. А там, де потрібно стріляти вже стрілецькою зброєю, вже будуть виїжджати на один день на полігон для того, щоб отримати навички користування зброєю.
210 годин практики - це багато чи мало, щоб навчитися, закласти якісь базові знання?
Ми ж не ставимо за мету зробити термінаторів. Той, хто навчався за радянських часів, - там була початково-військова підготовка. Я вийшов зі школи і я мав первинні навички користування зброєю. Я знав, як автомат розбирається, збирається, як кидається граната, як автомат приводять у бойовий стан і як із нього стріляти. Ну, і, в принципі, все, що я знав.
Тож ідеться про те, що це саме про це. Тому що іноді, коли я їжджу до студентів на лекції про ту ж БЗВП, юнак віком 20 років навіть не розуміє, де в автоматі спусковий гачок.
Я не кажу, що ми будуємо другий Ізраїль, але в Ізраїлі в обов'язковому порядку всі юнаки та дівчата проходять ту саму БЗВП. Ми повинні розуміти, що наш сусід - це повний ідіот, і що там у нього в голові - ніхто не знає. І тому ми повинні - я завжди за це виступав і виступаю - повністю мілітаризувати наше суспільство, усіх навчити користуватися зброєю для того, щоб у разі чого ми могли за себе постояти.
Ви сказали, що потім студент складає присягу. Уточніть: тобто ці 210 годин практики означають те, що після закінчення вишу вже колишній студент може одразу бути мобілізований? Чи чоловіків із БЗВП знову відправлятимуть у навчальні центри? У чому суть тоді БЗВП?
Тут є пряма норма чинного закону про мобілізацію. Навіть якщо юнак склав присягу, пройшов БЗВП, але йому не виповнилося 25 років, - є пряма норма чинного законодавства, яка забороняє такого юнака, вірніше вже військовозобов'язаного, мобілізувати.
Тому навіть якщо резервіст, а потім військовозобов'язаний пройшов БЗВП, склав присягу, але не досяг відповідної вікової категорії, - ніхто його мобілізувати не буде. Але є добровільна історія.
210 годин - це за весь період навчання у вищих навчальних закладах чи за рік?
Тут цікаве питання. Навчальні заклади самі встановлюють, коли вони будуть запроваджувати навчальні програми, щоб за термін навчання всі пройшли БЗВП.
Я почув у вашому запитанні підконтекстне запитання. Навіть якщо юнак досягне 25 років, матиме БЗВП і присягу, після мобілізації або через схему рекрутингу він все одно буде направлений ще в навчальний центр.
Ще раз хочу наголосити: БЗВП - це базові навички. А навчальний центр - це елемент злагодженості. Коли там відділення, рота, взвод - при веденні захисту чи нападу їх злагоджують. Тому навчальний центр завжди буде.
Програму навчання, виходить, вищий навчальний заклад сам складає?
З урахуванням рекомендацій Міністерства оборони та Міністерства освіти. Є тактична, медична, психологічна дисципліни, поводження зі зброєю, РЕБи, дрони, може, щось ще забув. З огляду на це, а також досвід військовослужбовця, якого вони візьмуть на роботу, виш складатиме навчальний процес.
Немає чіткої відповіді на кшталт "З 1 вересня всі побігли на БЗВП", тому що неможливо за одну ітерацію протягнути, наприклад, величезний навчальний заклад, усіх юнаків, через БЗВП. Вони це будуть розтягувати, найімовірніше, протягом усього навчального процесу.
Ви згадували про Ізраїль. А з кого ми беремо приклад із таким підходом до військового навчання студентів? І це тимчасовий крок - поки в нас є війна, чи це така модель залишиться і після війни, як ви вважаєте?
Ні з кого ми не беремо приклад. Я просто згадав Ізраїль, тому що це єдина країна у світі, яка постійно перебуває у стані війни та захисту своєї території. Ми вибудовуємо свою екосистему проактивного захисту. Я думаю, що ця історія вже буде на весь період існування нашої країни.
А хто оплачуватиме все, що пов'язано з БЗВП? Тобто для студентів усе буде безкоштовно? Наприклад, їм потрібен одяг.
Так, для студентів усе буде безкоштовно, звісно. За все платить держава.
Це через Міноборони кошти проходять?
Ні. Через Міністерство освіти. Є проблематика. Бо до мене вже зверталися деякі навчальні заклади: де їм придбати ММГ - масо-габаритний макет зброї... З несправжньою зброєю працюють у кабінетах. Щоб той автомат розібрати-зібрати.
Наприклад, у них є 10 студентів. Значить, їм треба 10 автоматів, щоб навчити збирати-розбирати автомат, треба купити цю несправжню зброю. Там, де я бачив, такі несправжні АК купувалися якось через фонди. Але треба розуміти: ЗСУ вже працюють із натовською зброєю. І, наприклад, я порушував питання, чи є сенс узагалі практикуватися на радянській зброї, - можливо, вже є сенс одразу вивчати сучасну зброю. Але це питання, знову ж таки, до міністерств освіти і оборони.
Чи достатньо буде інструкторів? Тому що частина інструкторів має працювати з тими, хто готується безпосередньо воювати, а потрібні будуть ще інструктори для студентів, для БЗВП.
Відверто кажучи, я думаю, чого-чого, кого-кого, а інструкторів у нас багато. Ми можемо навіть поїхати в країни НАТО тренувати.
Що тепер буде з військовими кафедрами у вищих навчальних закладах? Вони будуть у всіх закладах вищої освіти чи як? Тому що десь вони були, десь не було...
Нічого не буде. Як усе було, так усе і буде. Ви ж розумієте, що військова кафедра насамперед навчає спеціалізації. Тобто військова кафедра - що там: ракетники, зенітники тощо, тощо.
А БЗВП - це трошки інша історія - це про тактичний рівень. На БЗВП, наприклад, не вчать зв'язківців. Тому будуть військові кафедри.
Хто і як забезпечуватиме безпеку проведення цих навчань, наприклад, на стрільбах? Там будуть студенти і були випадки, коли були прильоти по місцях скупчення військовослужбовців. А тут, виходить, будуть цивільні з телефонами, вони можуть щось викласти в інтернет...
Це питання безпеки, яку запроваджує сам полігон, з урахуванням правил безпеки. І, звісно, навчальний заклад. Тобто за це відповідають безпосередньо ті, хто реалізує ці питання. Звичайно, студентам треба буде зрозуміти, що якщо вони їдуть десь на полігон, то вони телефони залишають десь. Це звичайні правила, вони вже писані-переписані.
Народний депутат. Член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу».
Голова підкомітету з безпеки в кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Експерт з питань кібербезпеки, телекомунікацій, ІТ-технологій та інформаційної безпеки.
