Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі, нагадав, що аудит списку критично важливих підприємств відбуватиметься до 15 листопада. А за його результатами будуть представлені оновлені правила, які й повинні дати баланс між економікою та потребами Сил оборони України (попередні зміни до базової постанови про бронювання Уряд вніс 22 жовтня).

Аудит рішень про визначення підприємств критично важливими (має бути проведений до 15 листопада за участі ТЦК) стосуватиметься тих підприємств, статус яких визначали комісії, утворені обласними державними адміністраціями, КМДА та військовими адміністраціями.

Як зазначають в Мінекономіки, в першу чергу відбувається перевірка тих підприємств, які подавали та заявляли одні дані по рівню заробітної оплати зі сплаченими податками, а потім різко змінили їх, або стрімко наростили штат у тих секторах, де на 100% дозволено бронювання працівників.

Відео дня

Далі у міністерства буде 5 днів – до 20 листопада, аби узагальнити інформацію цього аудиту і, з урахуванням результатів бронювання військовозобов’язаних, проінформувати Кабмін.

Крім того, Уряд дав доручення розробити відповідні нормативно-правові акти, якими буде визначено, зокрема, порядок перевірки обґрунтованості рішень по наданню критичності.

Які критерії критичності перевірятимуться?

По-перше, мова про фінансові вимоги:

  • сума сплачених податків та зборів має перевищує еквівалент 1,5 млн. євро протягом звітного податкового року;
  • сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік, має перевищує еквівалент 32 млн. євро.

Друге – стратегічне значення (включення до переліку, затвердженого постановою Уряду № 83 від 4 березня 2015 р.).

Третє - значення для національної економіки або громад.

Четверте - відсутність заборгованості із сплати ЄСВ.

П’яте - рівень заробітної плати, де середня заробітна плата на підприємстві має бути на рівні або вище середньої по регіону станом на IV квартал 2021 року;

Шосте - статус резидента Дія Сіті.

Сьоме - постачання комунікаційних послуг (це стосується операторів  мобільного та фіксованого зв’язку, за умови дотримання фінансової спроможності).

Крім того, до критично важливих віднесено, зокрема, представництва донорських установ; виконавців проектів міжнародної технічної допомоги; підприємства протезно-ортопедичної галузі; операторів протимінної діяльності та банки державного сектору.

Який період охоплюватиметься перевіркою? Актом Уряду встановлено, що це період протягом діяльності підприємства з дати прийняття рішення про надання критичності. Крім того, постанова передбачає проведення таких перевірок у разі потреби. Тобто, термін перевірок критичності не обмежується лише строком до 15 листопада. Вони зможуть проводитись і надалі.

За результатами проведеної перевірки буде встановлюватись відповідність чи не відповідністьпідприємства критеріям та порядку надання критичності, що матиме наслідком скасування або підтвердження відповідного статусу. У випадку якщо підприємство втратить статус критичності, його заброньованим працівникам анулюють вже надані відстрочки від мобілізації. Це передбачено пп. 3 п. 13 Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Але чи справді зараз повністю зупинена процедура бронювання? Ні, працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть безперешкодно подовжити термін бронювання на аналогічний термін. Водночас скористатися порталом ДІЯ з метою бронювання працівників поки не можливо. На період аудиту ця послуга тимчасово закрита.

І наостанок. Український бізнес загалом підтримує аудит надання статусу критичності підприємствам, проте цей процес не повинен перешкоджати стабільності механізму бронювання.

Компанії мають бути впевнені у безперервності таких рішень, особливо в критичних сферах, де економічна діяльність прямо впливає на обороноздатність країни.

Проведення аудиту дозволить визначити слабкі місця у процедурі бронювання, щоб Уряд міг оновити критерії критичності та забезпечити одночасну підтримку економіки і оборони.

Людмила Крохмалюк, старший юрист юридичної компанії ADERHABER

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням