66 мільйонів років тому падіння величезного астероїда призвело до вимирання різних форм життя на планеті, включно з могутніми динозаврами, але вижила одна крихітна істота: чорний жук.
Цей представник роду Loricera, кинув виклик випробуванню часом. Нещодавні дослідження виявили дивовижний факт, що цей вид залишався практично незмінним протягом понад 100 мільйонів років, пише Interesting Engineering.
Вчені досліджували скам'янілих жуків крейдяного періоду і виявили, що вони дивовижно схожі на своїх сучасних побратимів. Жуки також зберегли свою унікальну техніку полювання, використовуючи спеціальні антени для лову здобичі. Результати були опубліковані в журналах Palaeoentomology and Innovation.
Китайські дослідники вивчали дорослих і личинкових особин Loricera, спійманих у крейдяний період у трьох бурштинових скам'янілостях, знайдених у долині Хукаунг на півночі М'янми.
Жуки Loricera пристосовані для полювання на ногохвосток в опалому листі. Щоб зловити цих крихітних, моторних комах, вони виробили унікальну стратегію полювання. У жуків довгі, міцні щетинки на основі вусиків. Коли ногохвістка опиняється в межах досяжності, жук швидко закриває вусики, захоплюючи здобич у пастку, утворену щетинками.
Аналіз стародавніх жуків показав майже ідентичне розташування вусиків порівняно з сучасними видами.
"Ці скам'янілості демонструють разючу схожість з наявними видами, що вказує на те, що їхня спеціалізована хижацька поведінка зберігалася щонайменше 100 мільйонів років", - йдеться в прес-релізі Нанкінського інституту геології та палеонтології.
Результати дослідження показують, що фізична форма комахи, її загальний розмір і харчові вподобання не зазнали істотних змін, незважаючи на значні зміни в її середовищі існування і велике вимирання.
Зазначається, що відсутність істотних еволюційних змін у жуків не суперечить теорії Дарвіна. Дарвін також визнав концепцію "живих викопних", організмів, які демонструють незначні або нульові еволюційні зміни.
Жук Loricera, схоже, знайшов успішну нішу у своєму середовищі існування: у нього є надійне джерело їжі (ногохвістки) і добре адаптований план тіла для їхнього упіймання та споживання. Тому ця стабільна екологічна ніша могла знизити необхідність у значних еволюційних змінах.
"Це відкриття узгоджується з гіпотезою про те, що види нижчого трофічного рівня менш схильні до вимирання, але контрастує з прогнозами про те, що спеціалізовані стратегії хижацтва будуть більш вразливі до зміни навколишнього середовища", - зазначають науковці.
Новини про вивчення жуків
"Обличчя" Arthropleura, найбільшого членистоногого з тих, що коли-небудь існували, розміром з автомобіль і схожого на багатоніжку, було розкрито завдяки виявленню двох добре збережених скам'янілостей.
Згідно з дослідженням голова Arthropleura мала цибулинну структуру з двома короткими, дзвоноподібними вусиками. У неї було два очі, що виступали, схожі на ті, що можна побачити у крабів, і відносно невеликий рот, призначений для подрібнення листя і кори.
