Маючи швидкі рефлекси, гострі очі та нищівні ікласті щелепи, леви, звісно, є хижаками, з якими більшість тварин не хотіли б зв'язуватися, пише Science alert.
"Леви - найбільші наземні хижаки на планеті, які полюють групами, а отже, мають бути найстрашнішими", - наголосив у 2023 році біолог Майкл Клінчі із Західного університету в Канаді.
Проте у виданні зазначили, що з понад 10 тисяч записів диких тварин в африканській савані 95% видів реагували з набагато більшим жахом на звук зовсім іншого звіра, а саме на нас - людей.
"Страх перед людьми вкорінений і всепроникний. Існує думка, що тварини звикнуть до людей, якщо на них не будуть полювати. Але ми показали, що це не так", - додав Клінчі.
У дослідженні за минулий рік, яке опубліковано в журналі Current Biology, еколог Західного університету Ліана Занетт та її колеги відтворили серію звуків для тварин поблизу водойм у Національному парку Великого Крюгера, що знаходиться у Південній Африці, та записали їхню реакцію.
"Ця заповідна територія є домом для найбільшої у світі популяції левів (Panthera leo), тому інші ссавці добре знають про небезпеку, яку становлять ці хижаки", - уточнили у Science alert.
Вчені транслювали звуки розмов людей місцевими мовами, а також звуки людського полювання, серед яких був гавкіт собак та постріли. Також вони відтворили звуки спілкування левів між собою.
"Ключовим моментом є те, що вокальні звуки левів - це їхнє ричання і гарчання, так би мовити, "розмова", а не ричання один на одного. Таким чином, вокалізацію левів можна порівняти з людською розмовною мовою", - пояснив Клінчі.
Водночас не всі тварини оцінили дослідження вчених.
"Одного разу вночі запис лева так розлютив слона, що він накинувся на камеру і просто розтрощив її", - розповіла Занетт.
Зазначається, що майже всі 19 видів ссавців, за якими спостерігали в експериментах, вдвічі частіше покидали водопої, коли чули людську розмову, ніж левів чи навіть звуки полювання. Серед ссавців були носороги, слони, жирафи, леопарди, гієни, зебри та бородавочники.
"Найбільший страх викликають саме людські голоси, що свідчить про те, що дикі тварини сприймають людину як справжню небезпеку, тоді як супутні перешкоди, такі як гавкіт собак, є лише меншими проявами", - наголошують автори дослідження.
Своєю чергою біологи, які займаються охороною природу, можуть використати ці знання, аби допомогти і цим видам. Відтворюючи людські розмови, вони сподіваються вберегти білого носорога, який перебуває під загрозою зникнення, на безпечній відстані.
"Я думаю, що страх, який охопив усю спільноту ссавців савани, є справжнім свідченням впливу людини на навколишнє середовище. Не лише через втрату середовища існування, зміну клімату і вимирання видів, що є дуже важливими речами. Але сама наша присутність на цьому ландшафті є достатнім сигналом небезпеки, щоб вони дуже сильно відреагували. Вони до смерті бояться людей, набагато більше, ніж будь-якого іншого хижака", - підкреслила Занетт.
Інші дослідження про тварин
Як писав УНІАН, раніше дослідники з'ясували, що собаки, які мають більший мозок порівняно з тілом, не обов'язково є розумнішими. За словами вчених, відносний розмір мозку був меншим у собак, які краще піддаються дресируванню, як правило, робочих порід, таких як сибірські хаскі, великі піренейці та ротвейлери.
Також українські науковці розповіли, чому пінгвіни крадуть в один одного камінці. Як виявилось, вони потрібні для будування гнізда, проте через дефіцит матеріалу птахи навіть вступають у бійку.