Спів птахів наповнює ліси різними мелодіями, сигналізуючи про територію, приваблюючи партнерів, а також сприяючи спілкуванню всередині зграї. Як виявилось, такі звуки є не просто статичними, вони змінюються з покоління в покоління, як це відбувається з людськими мовами та музикою. Про це пише earth.com, посилаючись на нове дослідження Оксфордського університету.
Під час дослідження експерти проаналізували понад 100 тисяч пташиних пісень, аби зрозуміти, як рух, вік та плинність формують пісенне розмаїття.
На це вчені витратили три роки, збираючи понад 20 тисяч годин записів від великих синиць в Оксфордширі. Метою такого дослідження було зрозуміти, які пісні стають популярними, а які зникають.
"Для аналізу змін у піснях дослідники розробили ШІ-модель, здатну розпізнавати окремих птахів за їхніми піснями. Ця технологія дозволила їм виміряти пісенні відмінності між птахами та відстежити варіації в популяції. Результати показали, що птахи одного віку мають більш схожий репертуар, тоді як різновікові спільноти демонструють більшу культурну різноманітність", - підкреслили у матеріалі.
За словами дослідників, зміна пісень стає швидшою, коли птахи відлітають або помирають, адже молоді птахи переймають та впроваджують нові типи пісень.
Водночас старі птахи відіграють значну роль у збереженні пісень, які зникають з популяції. Тобто молоді птахи запроваджують нові типи пісень, а старші особини діють як "культурні сховища" минулих пісень.
"Ця динаміка відображає те, як бабусі і дідусі пам'ятають пісні, незнайомі молодому поколінню. Однак не лише вік визначає зміну пісень. Експерти виявили, що коли птахи більше змішуються через посилений рух та імміграцію, вони переймають спільні пісні, що сповільнює темпи еволюції пісень", - зауважили у виданні.
Зазначається, що птахи, які залишаються близько до місця свого народження, зберігають самобутню пісенну культуру, подібно до того, як ізольовані людські спільноти розвивають унікальні діалекти.
"Подібно до того, як людські спільноти розвивають окремі діалекти та музичні традиції, деякі птахи також мають місцеві пісенні культури, які розвиваються з часом. Наше дослідження показує, як саме динаміка популяції - прихід і відхід окремих птахів - впливає на цей процес культурного навчання, впливаючи як на різноманітність пісень, так і на темпи змін", - пояснив провідний дослідник доктор Ніло Меріно Рекальде з Оксфордського університету.
Своєю чергою така інформація може мати важливе значення для охорони природи, адже показує, як популяційні зміни впливають на культурні традиції птахів.
"Наша робота вкотре показує, що відстеження особин протягом їхнього життя дозволяє нам зрозуміти, як різні процеси взаємодіють у природних популяціях. Захоплює думка, що ми можемо пояснити акустичний ландшафт, який ми чуємо в лісі щовесни, з точки зору результату кумулятивної комбінації індивідуальних рухів і виживання протягом багатьох років", - зазначив професор Бен Шелдон з Оксфордського університету, який очолює довгострокове дослідження у Вайтем Вудс.
Інші цікавинки про птахів
Як писав УНІАН, нещодавно було помічено птаха, якого не бачили майже 200 років. Йдеться про галапагоського пастушка, якого востаннє помітив на острові Флореана Чарльз Дарвін 1835 року.
Також стало відомо, наскільки високо може злетіти птах. Як виявилось, рекордсменом з найвищого польоту серед усіх птахів є гриф Рюппеля, який впав на комерційний літак на висоті 11 300 метрів над Кот-д'Івуаром у Західній Африці.
