Астрономи виявили найбільшу пару струменів з чорних дір, які коли-небудь бачили. Їхня довжина становить 23 мільйони світлових років, що дорівнює довжині 140 галактик Чумацького Шляху. Вони розташовані одна до одної.
Як пише журнал Nature, цю пару реактивних струменів назвали Порфіріоном на честь гіганта в грецькій міфології. Вони являють собою гігантські пучки іонізованої матерії, які вириваються з чорної діри зі швидкістю, близькою до світлової та силою трильйонів зірок.
Їх виявили серед 10 000 інших під час дослідження за допомогою європейського радіотелескопа LOFAR (Low Frequency Array).
"Ця пара не просто завбільшки з Сонячну систему або Чумацький Шлях. Ми говоримо про 140 діаметрів Чумацького Шляху в цілому. Чумацький Шлях був би маленькою крапкою в цих двох гігантських виверженнях", - сказав провідний автор дослідження Мартійн Оей, докторант зі спостережної астрономії в Каліфорнійському технологічному інституті.
Як зазначається, надмасивні чорні діри зазвичай розташовані в центрах галактик, всмоктуючи матерію з навколишнього середовища, перш ніж викидати її на екстремальних швидкостях, створюючи процес зворотного зв’язку, який визначає еволюцію галактик. Однак науковці все ще до кінця не розуміють, як такі струмені впливають на галактики навколо них.
Щоб краще відповісти на це питання, дослідники й шукали приховані струмені чорних дір, скануючи радіозображення LOFAR, використовуючи інструменти машинного навчання та вчених.
Як тільки вчені помітили перші натяки на гігантські потоки газу Порфіріона, вони використали індійський гігантський метрохвильовий радіотелескоп (GMRT) і спектроскопічний прилад темної енергії (DESI) в Арізоні, щоб простежити походження струменів.
Подальші спостереження, проведені вже в обсерваторії Кека на Гаваях, виявили точне розташування нового об'єкту та показали, що його шлейфи простягаються далеко в "супермагістралі ниток", які з’єднують і живлять галактики.
"Досі ці гігантські реактивні системи здавалися явищем недавнього Всесвіту. Якщо такі далекі струмені можуть досягати масштабів космічної мережі, то будь-яке місце у Всесвіті могло бути піддано впливу чорної діри в якийсь момент космічного часу", - каже Оей.
Як додається, Порфіріон побив рекорд свого попередника - реактивної структури під назвою Алькіоней. Тепер науковці переконані, що викиди матерії надмасивних чорних дір зіграли більш ключову роль у формуванні сучасного Всесвіту, ніж вважалося спочатку.
"Можливо, ми дивимося на верхівку айсберга. Наше дослідження LOFAR охопило лише 15% неба. І більшість цих гігантських реактивних об'єктів, ймовірно, важко помітити, тому ми вважаємо, що цих гігантів набагато більше", - додав автор дослідження.
Наступними кроками дослідників буде дослідження того, як гігантські струмені формували ранній Всесвіт, коли вони викидали важкі атоми, тепло і магнітні поля в галактиках.
"Магнетизм на нашій планеті дозволяє процвітати життю, тому ми хочемо зрозуміти, як він виник. Ми знаємо, що магнетизм пронизує космічну павутину, потім прокладає собі шлях до галактик і зірок, і врешті-решт до планет, але виникає питання: з чого він починається? Чи ці гігантські струмені поширюють магнетизм у космосі?", - підсумовує Оей.
Наукові дослідження
Як повідомляв УНІАН, Сонячна система пережила неймовірно близьке зіткнення з чужою зіркою. Вчені вважають, що цей інцидент, який струсонув наші околиці, міг залишити "шрами".
Дещо раніше зонд NASA знайшов на краю Сонячної системи приховані й несподівані об'єкти. Це може мати наслідки для вивчення процесу формування планет у нашій Сонячній системі.
