Знаменита мозаїка Олександра Македонського, знайдена в Помпеях, містить близько 2 мільйонів фрагментів з кар'єрів, що тягнулися далеко за межами його стародавнього царства.
Як пише Live science, імперія Олександра простягалася від Балкан до сучасного Пакистану. Ці шматочки каменю і мінералу, або тессери, були видобуті в кар'єрах по всій Європі, в тому числі в Італії та на Піренейському півострові, а також у Тунісі, згідно з дослідженням, опублікованим у журналі PLOS One.
Мозаїка віком близько 2000 років була похована в Помпеях, коли в 79 році н. е. сталося виверження Везувію. Її виявили 1831 року, коли археологи розкопали її в "домусі" багатої сім'ї, відомому як Будинок Фавна, і тепер вона експонується в Національному археологічному музеї Неаполя.
Вона вважається "найважливішою мозаїкою римської епохи", - пишуть автори дослідження. На ній зображений Олександр, який правив із 336 до 323 р. до н. е., і македонська армія, що здобуває перемогу над перським царем Дарієм III і його військами. Самотнє дерево на задньому плані натякає, що це битва при Іссі, яка сталася 333 р. до н. е. на території, що зараз є турецько-сирійським кордоном. Згідно з арабськими та середньовічними текстами ця битва була відома місцевим жителям як "битва сухого дерева".
У 2020 році Національний археологічний музей Неаполя розпочав проєкт із реставрації, який включав неінвазивне вивчення мозаїки. Команда використовувала кілька методів, включно з портативною рентгенівською флуоресценцією, яка використовує рентгенівські промені для ідентифікації елементів всередині об'єкта. Дослідники написали:
"Тессери були складені з десяти типів кольорів, майстерно об'єднаних для посилення художніх ефектів, характерних для мозаїки Александра".
Зазначається, що 10 кольорів включали відтінки білого, коричневого, червоного, жовтого, рожевого, зеленого, сірого, синього, чорного і склоподібного (скляного), які мали великий діапазон мікротекстур, що були "майстерно об'єднані для посилення художніх ефектів творів мистецтва".
Команда зазначила, що стародавні ремісники приділяли особливу увагу обличчю Олександра. Воно складається з декількох відтінків рожевих тесер з помітними змінами в ефектах люмінесценції, ймовірно, пов'язаних з різним хімічним складом тессер. На їхню думку, такі деталі пояснюють, чому це "можливо, найзнаковіше і найвідоміше представлення його обличчя в стародавньому мистецтві".
Вчені вивчили кар'єри, які використовувалися за часів Римської імперії, щоб дізнатися походження тессер. Вони повідомили:
"Деякі з білих тессерів можуть бути пов'язані з Marmor Lunensis [білим кристалічним вапняком] з кар'єрів Апуанських Альп (Італія), який почали видобувати для мармуру в I столітті до н.е. і який більше не використовували з III століття н.е.".
При цьому інтенсивно-рожеві тессери могли бути привезені з Португалії, деякі з жовтих блоків могли бути привезені з римського міста Сіміттус на території сучасного Тунісу, а темно-червоні частини можуть бути з мису Матапан у Греції.
Вчені знайшли сліди натурального воску і мінерального гіпсу, які, ймовірно, застосовували як захисний шар під час реставраційних проєктів у сучасну епоху.
Ендоскопічне дослідження заднього боку мозаїки показало "безліч порожніх ділянок", які, ймовірно, були пропущені речовинами на основі гіпсу.
Новини археології
20 000-річні скам'янілі кістки "людини Ушикави", які, як вважалося, є одними з найдавніших людських скам'янілостей Японії, не є тим, чим їх вважали вчені. Їх було знайдено наприкінці 1950-х років у місті Тойохасі, приблизно за 225 кілометрів на південний захід від Токіо. Нове дослідження з сумнівом показує, що кістки належать стародавньому бурому ведмедю.
