Сьогодні ми часто говоримо про ледь не щоденні кліматичні рекорди і незвичайну погоду, нехарактерну для відповідної пори року. Але насправді кліматичні аномалії, часом вельми екстремальні, траплялися постійно в історії людства. Одним з таких відхилень був так званий рік без літа, коли у 1816 році погода на планеті раптово стала дуже холодною, пише науковий вісник IFL Science.
"Рік без літа" відоміший у західній культурі, оскільки найбільше тоді постраждали Західна Європа і Північна Америка. Як вважають вчені, середня температура повітря тоді була нижчою на 1-3 градуси від норми. І хоча це може здатися мізерним відхиленням, насправді це призвело до значних порушень в нормальному погодньому процесі і спричинило катастрофічні погодні катаклізми.
У США та Європі весна тоді видалася дуже холодною і морозною, та й влітку було холодно, часто із заморозками і навіть снігопадами. Очевидці згадують літні снігопади у зоні помірного клімату та кригу на річках Пенсильванії посеред липня.
І хоч сніг зривався лише час від часу, холодні безперервні дощі стали справжнім лихом 1816 року. Згадують, що в Ірландії дощ не вщухав вісім тижнів поспіль. Майбутній президент США Джон Квінсі Адамс, а тоді лише посол США у Великій Британії, у своєму щоденнику скаржився на крижані дощі та грози, через які він не міг вийти з дому на початку липня.
Східну Європу та Азію той кліматичний катаклізм зачипив меншою мірою. Там не було різкого похолодання, але через порушення погодніх циклів там сталося лихо протилежного характеру – страшні посухи.
Зрештою через несприятливу погоду в кількох регіонах світу загинули врожаї. У США також загинуло чимало свійської худоби. І в Європі, і в Азії почався голод.
Вважається, що "рік без літа" спричинив нову хвилю європейської міграції до Америки, а в самих США – зі східного узбережжя вглиб континенту. Примітно, що сьогодні саме Середній Захід є головним регіоном сільського господарства в США.
Чому стався "рік без літа"
Сьогодні в науковій спільноті домінує переконання, що причиною кліматичного катаклізму 1816 року стало виверження великого вулкану на острові Сумбава в Індонезії. Власне, саме виверження сталося 5 квітня 1815 року, і знадобилося кілька місяців, аби глобальний ефект проявив себе на повну.
Тоді в атмосферу планети потрапили величезні обсяги крихітних частинок попелу, які надовго затрималися у стратосфері, блокуючи сонячне світло і провокуючи охолодження атмосфери.
У 2019 році геофізик доктор Ендрю Шурер і його колеги використовували кліматичні моделі, щоб визначити, якою могла б бути погода на планеті, якби цього виверження не сталося. Модель показала, що 1816 рік, можливо, був би і так надзвичайно вологим у Європі, але саме виверження призвело до екстремально низьких температур.
Інші новини про кліматичні аномалії
Як писав УНІАН, вулкани впливають на клімат планети постійно. Наприклад, у 1831 році інший вулкан влаштував ще одну кліматичну аномалію, похолодання в середньому на 1 градус, що спричинило неврожаї та голод в багатьох регіонах світу.
Також ми розповідали, що напередодні в американському місті Новий Орлеан, розташованому у теплих субтропіках, раптово почався потужний снігопад. Метеорологи кажуть, що у цьому місті на березі Мексиканської затоки настільки багато снігу не було принаймні з 1960-х років.
