В Італії знайшли скелет немовляти якому 17 000 років. ДНК, отримана зі нього, розкрила захоплюючі деталі про коротке життя дитини та побут давніх людей, йдеться у досідженні, опублікованому в Nature Communications.
Залишки були виявлені в чудовому стані, що дало дослідникам змогу з надзвичайною точністю відтворити деталі його життя та смерті через тисячоліття.
"Немовля з Гротта-делле-Мура", якого знайшли у 1998 році в печері на півдні Італії, прожило від 7,5 місяців до 1,5 років. Зріст дитини складав 82 см, а за генетичними даними, вона могла мати блакитні очі, кучеряве темне волосся і темну шкіру, що було характерним для населення Центральної та Південно-Західної Європи в період верхнього палеоліту.
Останки, захищені плитами скелі, були надзвичайно добре збережені, незважаючи на свій вік, який за радіовуглецевим датуванням становить між 17 320 і 16 910 роками. Завдяки цьому вчені отримали унікальну можливість дослідити особливості фізичного розвитку, стан здоров’я та можливі причини смерті цієї дитини.
Генетичний аналіз виявив, що немовля, ймовірно, страждало від гіпертрофічної кардіоміопатії — спадкового захворювання, що викликає потовщення серцевого м’яза та могло спричинити його передчасну смерть.
Дослідники також виявили, що батьки дитини були близькими родичами, ймовірно, двоюрідними братом і сестрою. Такий рівень спорідненості рідко траплявся в епоху палеоліту, але став частішим у неоліті, зазначила авторка дослідження, докторка Алессандра Моді з Флорентійського університету.
З аналізу зубів маленької дитини дослідники виявили ознаки фізіологічного стресу до і після народження: дев’ять епізодів, які свідчать про періоди значного фізичного напруження під час розвитку.
Ізотопний аналіз зубів вказує, що мати дитини мала обмежену мобільність і, ймовірно, недоїдала в останні місяці вагітності. До того ж перелом ключиці у немовляти свідчить про можливу складність при пологах.
"Це новаторське дослідження, що поєднує різноманітні методи аналізу скелетних залишків, дозволило нам отримати безпрецедентне уявлення про ріст і умови життя дитини, що жила в ключовий період заселення італійського півострова, а також зібрати інформацію про життя мисливців-збирачів того часу", - відзначив Стефано Бенацці, професор антропології з Болонського університету.
Історія немовляти з Гротта-делле-Мура відкриває унікальне вікно в цей період людської історії та додає ще один важливий елемент до генетичної головоломки, пов’язаної з населенням італійського півострова 17 000 років тому.
"Це дослідження призвело до реконструкції найдавнішого геному в Італії", - додав професор антропології Флорентійського університету Девід Карамеллі. "Воно демонструє значні зміни в населенні південної Італії наприкінці останнього льодовикового максимуму, з появою груп з Балкан, які просунулися на південь, заселяючи регіони Італії".
Як повідомляв УНІАН, раніше у США палеонтологи виявили скам'янілість "мешканця боліт", який жив ще за часів динозаврів. Рештки цього стародавнього ссавця відкопали у місті Рейнджлі, штат Колорадо.
