Доки Середземне море перебуває на межі висихання, вчені знайшли пояснення загадкової "гравітаційної діри" в Індійському океані, яка десятиліттями не давала спокою науковцям. Про це повідомляє Live Science.
"Гравітаційна діра" в Індійському океані охоплює площу близько 3,1 мільйона квадратних кілометрів у 1200 км на південний захід від Індії. У цьому районі настільки слабке гравітаційне тяжіння, що рівень моря там на 106 метрів нижчий, ніж деінде на Землі.
Виявлена в 1948 році "гравітаційна діра" залишалася загадкою донедавна. Різні теорії намагалися пояснити її існування, але тільки зараз з’явилася правдоподібна версія.
Група дослідників, використовуючи 19 комп’ютерних моделей, проаналізувала рух мантії Землі та тектонічних плит за останні 140 мільйонів років і розібрала сценарії, які призводять до появи "гравітаційної діри".
Дослідження показало, що гравітаційна діра в Індійському океані утворилася після загибелі стародавнього океану під назвою Тетіс, який існував між суперконтинентами Лавразія та Гондвана. Тетіс лежав на шматку земної кори, який прослизнув під Євразійську плиту під час розпаду Гондвани 180 мільйонів років тому. Коли це сталося, шматки земної кори занурилися глибоко в мантію.
Приблизно 20 мільйонів років тому, коли ці фрагменти потрапили в найнижчі частини мантії, вони витіснили матеріал високої щільності, що походить від "африканської плями" — компактного міхура кристалізованої магми, яка знаходиться під Африкою. Стовпи магми низької щільності піднімалися, щоб замінити щільний матеріал, зменшуючи загальну масу регіону та послаблюючи його гравітацію.
Вченим ще належить підтвердити ці моделювання іншими даними, але дослідники все більше усвідомлюють, що земна магма сповнена дивних вкраплень, які вважалися давно зниклими.
Інші новини зі світу науки
Як писав УНІАН, на місці, де колись проживали неандертальці, археологи виявили конструкцію, схожу на доісторичну фабрику з виготовлення клею.
Також ми розповідали, що зробило сучасні урагани такими руйнівними. За словами вчених, за останні 6 років швидкість вітрів атлантичних штормів зросла на 29 км/год. Кліматологи пояснили, що це пов'язано з потеплінням вод в океані, що збільшує частоту і потужність ураганів
