Марс схильний до впливу сонячного вітру, який іноді може "зникати", якщо на його шляху виникає розрив. Учені з'ясували, які наслідки виникають через зниження його активності на планеті, пише Phys.org.
У виданні нагадали, що сонячні вітри - це потоки плазми, що складаються з протонів та електронів, які витікають із корони Сонця. Вони рухаються зі швидкістю 400-1000 км/с.
Коли ці заряджені частинки взаємодіють з магнітним полем і атмосферою планети, над полярними областями можна розгледіти аврори. У Марса немає магнітного поля, через що аврори розсіяні по всій планеті, зазначили у виданні.
Сонячний вітер може "зникати", коли Сонце збільшує свою активність. У результаті більш швидка частина сонячного вітру обганяє більш повільну в області корелюючої взаємодії і поглинає її, залишаючи на шляху порожнечу меншої щільності.
У виданні підкреслили, що таке явище спостерігалося протягом трьох днів у грудні 2022 року під час космічної місії NASA MAVEN. Тоді атмосфера і магнітосфера Марса розширилися на тисячі кілометрів, збільшившись у розмірах втричі.
У своєму новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, професор Суманта Сархел і доктор Лот Рам з Індійського технологічного інституту Руркі, а також доктор Діптіранджан Раут з Національної лабораторії атмосферних досліджень Індії розглянули наслідки зниженої активності сонячного вітру на Марсі.
Вчені скористалися даними аналізатора іонів сонячного вітру, магнітометра, зонда Ленгмюра і іонного мас-спектрометра на борту космічного апарату MAVEN для вивчення щільності електронів і іонів Марса, щільності іонів сонячного вітру, швидкості, тиску і магнітного поля під час подій грудня 2022 року.
Дослідникам вдалося встановити, що на стороні Марса, яка звернена від Сонця, щільність плазми в іоносфері збільшилася на висотах 200-280 кілометрів. Максимум був у 2,5 раза вищим, ніж за звичайних умов, ідеться в дослідженні.
Учені пояснили, що це відбувається внаслідок збільшення іоносферного тиску на два порядки порівняно з магнітним і динамічним тиском сонячного вітру. Під час цієї події кількість електронів та іонів в іоносфері збільшилась у 2,5 і 10 разів відповідно.
Дослідники припустили, що причинами підвищення щільності плазми можуть бути розширення іоносфери від нижньої до верхньої частини через різницю тисків або посилення перенесення плазми з денного боку Марса на нічний.
"У замкнутій петлі магнітного поля плазма затримується всередині, що означає, що атмосферна плазма не втрачається в космос. У відкритому контурі марсіанська плазма може виходити через магнітне поле або плазма сонячного вітру може проникати в марсіанську атмосферу і змінювати атмосферну динаміку", - розповіла професор Сархел.
Учені наголосили, що розуміння ефекту зникнення сонячного вітру важливе не тільки для розширення знань про його взаємодію з космічним середовищем і поверхнею Марса, а й для людських досліджень. Це може вимагати коригування орбіти космічних апаратів.
"Наш інтерес до вивчення зникаючого сонячного вітру викликаний тим глибоким впливом, який він чинить на таку незамагнічену планету, як Марс, що в кінцевому підсумку допомагає нам зрозуміти його кліматичну еволюцію і відхід атмосфери в часі", - пояснила професор Сархел.
Інші відкриття вчених
Раніше вчені розповіли, звідки взявся Місяць і як на Землі з'явилася вода. У новому дослідженні йдеться, що теорія про те, що Місяць з'явився через зіткнення Землі з протопланетою Тея, може бути неправильною.
Крім того, вчені розкрили, чому майже 200 років тому Сонце стало блакитним. Така подія сталася в серпні 1831 року.
