Китай глибоко під Південнокитайським морем виявив 100 мільйонів тонн нафти. Про це повідомляє IFLScience з посиланням на Китайську національній офшорну нафтову корпорацію (CNOOC)
Велике нафтове родовище Хуейчжоу знайдено у глибоких і надглибоких шарах під Південнокитайським морем. Через уже пробурені свердловини вдалося видобути сотні барелів сирої нафти, і в компанії стверджують, що підтверджені запаси значно більші.
"Свердловину HZ19-6-3 пробурено на глибину 5415 метрів, де виявлено загалом 127 метрів нафтових і газових продуктивних зон. Під час випробувань свердловина давала 413 барелів сирої нафти та 2,41 мільйона кубічних футів природного газу на день. Завдяки продовженню розвідки доведений обсяг нафтового родовища Хуейчжоу 19-6 перевищив 100 мільйонів тонн нафтового еквівалента", – йдеться в заяві CNOOC .
Видання повідомляє, що новознайдений об’єкт Хуейчжоу розташований приблизно за 170 кілометрів (105 миль) від узбережжя Шеньчжень у провінції Гуандун на півдні Китаю, в межах виняткової економічної зони, яка простягається на 200 морських миль від узбережжя країни і дає право на рибальство, буріння та розвідку.
Утім, зазначається, Південнокитайське море - один із найбільш конфліктних регіонів на Землі через своє стратегічне розташування та багаті ресурси. Йдеться про суперечки навколо нього між Китаєм, В'єтнамом, Філіппінами, Малайзією та іншими країнами.
Видання пише, що у світі дедалі частіше нафту видобувають з надглибоких нарів морського дна, які раніше вважалися недосяжними. Так, Китай в останні роки розширив рамки надглибоких розвідок за допомогою нової технології, щоб задовольнити власні енергетичні потреби, хоч це й викликає занепокоєння екологів.
Останні вже давно попереджають про ризик буріння у надглибоких водах, підкреслюючи підвищену загрозу розливу нафти, що може мати руйнівні наслідки для морських екосистем.
Збільшення видобутку нафти також ставить під сумнів довгострокові кліматичні зобов’язання. Китай заявив, що до 2060 року прагне досягти вуглецевої нейтральності, а до 2030-го - "піку" викидів вуглецю.
Володіння 100 мільйонами тонн нафти точно не допоможе досягти цих цілей, зауважує видання.
Раніше УНІАН розповідав, як у порту Янчжоу в Китаї успішно завантажили на судно вітрову турбіну рекордних розмірів. Її довжина становить 436 футів (133 метри), а вага - 73,8 тонни. Це найбільша подібна операція у басейні річки Янцзи.
Працівники порту вперше застосували кооперативну систему роботи з портальними кранами, що використовують сенсори і технології розпізнавання зображень для моніторингу процесу в реальному часі.
Це досягнення підкреслює зростаючу важливість логістики вітроенергетичного обладнання в Китаї.
