Підпишіться на нас в Google
Венера є найспекотнішою планетою Сонячної системи, проте Меркурій розташований ближче до Сонця. У Popular Science пояснили, з чим це пов’язано.
Зазначається, що Сонячна система сформувалася приблизно 4,5 мільярда років тому. Тоді Венера, ймовірно, була тропічним раєм. За словами вчених, її поверхню вкривали океани води, а небо було усіяне пухнастими хмарами.
Меркурій раніше був найспекотнішою планетою в Сонячній системі. Однак поступово Сонце ставало яскравішим, і низка подій, відома як "неконтрольований парниковий ефект", призвела до того, що температура поверхні Венери злетіла значно вище, ніж у Меркурія.
Меркурій є найближчою до Сонця планетою, через що деякі його ділянки, як і раніше, надзвичайно гарячі. Температура на освітленій Сонцем стороні Меркурія становить близько 430 градусів за Цельсієм, чого достатньо, щоб розплавити свинець.
Що таке парниковий ефект
У виданні зазначили, що Венера – не єдина планета, на якій спостерігається парниковий ефект. Більше того, саме це явище робить поверхню Землі придатною для життя.
Нагріті об’єкти випромінюють електромагнітне випромінювання, або світло, тому що їхні атоми й молекули постійно вібрують. Поверхня Землі нагрівається Сонцем і випромінює інфрачервоне світло, невидиме для людського ока.
Люди та тварини також випромінюють інфрачервоне випромінювання, і більша частина енергії, що виділяється багаттям, є саме інфрачервоним випромінюванням. Чим гарячіший об’єкт, тим більше інфрачервоного випромінювання він випромінює.
У виданні пояснили, що на планеті без атмосфери, такій як Меркурій, ця енергія виходить прямо у космос. У результаті між розпеченою сонячною стороною Меркурія та його нічною стороною, де температура може опускатися до -180 градусів за Цельсієм, спостерігається величезна різниця в температурі.
На Землі парникові гази в атмосфері, зокрема молекули вуглекислого газу, метану та водяної пари, поглинають і утримують частину цього інфрачервоного випромінювання, діючи як ковдра навколо планети та зберігаючи тепло на поверхні.
Чому Венера так сильно відрізняється від Землі
Вчені сходяться на думці, що через схожі розміри та близькість до Сонця Земля й Венера, ймовірно, спочатку містили порівнянні кількості води та вуглекислого газу. Дослідники також не виключають, що Венера колись зберігала вуглекислий газ в океанах і гірських породах, як і Земля.
Наукові моделі зірок показують, що з моменту зародження Сонячної системи яскравість Сонця зросла приблизно на 40%. Чотири мільярди років тому воно випромінювало лише близько 70% тієї енергії, яку випромінює в наш час.
Поки що точно невідомо, чи існували коли-небудь на Венері довговічні океани. Однак дані свідчать про те, що на початку своєї історії планета мала велику кількість води.
Найімовірніше, у міру збільшення яскравості Сонця дедалі більше води на Венері, ймовірно, випаровувалося в атмосферу. За відсутності поверхневих вод, здатних поглинати й утримувати вуглекислий газ, майже весь цей парниковий газ накопичувався в атмосфері.
У наш час вуглекислий газ становить близько 96 % атмосфери Венери, а температура її поверхні вдень і вночі залишається практично постійною – близько 464 градусів Цельсія.
Доба на супутнику Сатурна триває майже 16 днів
Раніше в Space Daily писали, що Титан, найбільший супутник Сатурна, через унікальний характер обертання вічно "зависає" на місці, завжди показуючи Сатурну одну й ту саму сторону. Він робить повний оберт навколо Сатурна за 15 днів і 22 години. Примітно, що рівно стільки ж часу займає його обертання навколо власної осі.
Саме завдяки такому збігу супутник завжди звернений до Сатурна однією й тією ж стороною. Аналогічне явище можна спостерігати й у Місяця, який постійно звернений до Землі однією півкулею.
