Настільна гра "Гончі та шакали", популярна в Стародавньому Єгипті, ймовірно, виникла в Південно-Західній Азії, згідно з новим дослідженням, яке розкриває підказки про людські взаємодії, яким сприяли ігри 4000 років тому.
Археологи виявили наскельні малюнки стародавньої гри, що датуються приблизно 2000 роком до нашої ери, у різних місцях на території сучасного Азербайджану, що вказує на її раннє поширення серед скотарів у регіоні, пише The Independent.
Цей період сучасний найстарішому зразку гри - раніше знайденому в гробниці давньоєгипетського урядового чиновника, який помер десь між 2064 і 1952 роками до нашої ери.
"У певні періоди давнини певні ігри були популярні в різних регіонах, що дає змогу припустити, що вони допомагали об'єднувати культури, які регулярно взаємодіяли одна з одною", - пояснили дослідники.
"Гра в п'ятдесят вісім лунок, імовірно, служила цій меті в другому тисячолітті до н. е. в Єгипті та південно-західній Азії, тому що це була єдина гра, в яку грали в усьому регіоні", - кажуть вони.
Гра для двох гравців, також відома як п'ятдесят вісім лунок, містить фігури у формі голови шакала або гончака і грається на дошці з отворами, призначеними для фігур у формі кілочків.
У центрі дошки знаходяться дві паралельні лінії з десяти лунок і дуга з тридцяти восьми лунок навколо них - загалом п'ятдесят вісім лунок. Деякі лунки спеціально відзначені або з'єднані лінією.
Гравці переміщують свої фігури по доріжці, щоб побачити, хто першим дійде до кінця, що дуже схоже на гру "Змії і сходи" або "Лудо".
Було виявлено, що різні варіації гри були популярні впродовж понад 1000 років, починаючи з середнього бронзового століття і до залізного віку.
На сьогоднішній день було знайдено 70 дощок для гри в широкому регіоні, що охоплює Єгипет, Левант, Месопотамію, Іран і Анатолію, і дані свідчать про те, що в неї "широко грали з самого початку її існування".
Дослідники виявили ще шість дизайнів дощок на археологічних розкопках у всьому Азербайджані - три в Агдашдюзю і по одному в Чапмали, Йені Тюркан і Дюбенді. Ці розкопки тепер приблизно датовані.
Археологи припускають, що дошки Агдашдюзю, ймовірно, відносяться до другого тисячоліття до нашої ери, в той час як решта три могли бути створені між другою половиною третього тисячоліття до нашої ери і першою половиною другого.
Останні результати, опубліковані в European Journal of Archaeology, свідчать на користь того, що гра вперше з'явилася в Південно-Західній Азії, а не в Єгипті.
Дослідники припускають, що узбережжя Каспію було культурно пов'язане з більш широким регіоном, ніж вважалося раніше, завдяки грі в цю гру.
Вони кажуть, що відкриття вказує на зв'язок азіатського регіону з суспільствами на півдні і популярність гри "в різних культурах і соціально-економічних групах".
"Яким би не було походження гри в п'ятдесят вісім лунок, її швидко перейняли і стали грати найрізноманітніші люди: від знаті Середнього царства Єгипту до скотарів Кавказу і від давньоассирійських торговців в Анатолії до робітників, які будували піраміди Середнього царства", - пишуть учені.
"Швидке поширення цієї гри свідчить про здатність ігор виступати соціальними мастилами, полегшуючи взаємодію через соціальні кордони", - кажуть вони.
Новини археології
Нещодавні розкопки археологів на фермі Мон-Сен-Жан недалеко від Ватерлоо виявили моторошне нагадування про битву при Ватерлоо, один із найкривавіших конфліктів у Європі.
Під керівництвом організації Waterloo Uncovered група археологів і ветеранів війни виявила унікальну траншею, заповнену останками людей і тварин. Це відкриття проливає нове світло на наслідки історичної битви, яка ознаменувала кінець правління Наполеона Бонапарта і Наполеонівських воєн.
