За часів Холодної війни існував надсекретний проєкт Parcae, який був оповитий таємницею впродовж понад 30 років. Він надав США величезні можливості в галузі електронного прослуховування, пише Interesting Engineering.
Зазначається, що Parcae був необхідний для підтримання принципу взаємного гарантованого знищення і запобігання переростанню геополітичної напруженості в ядерну війну.
У виданні поділилися, що США розробили цей проєкт на початку 1970-х років на тлі розширення радянського флоту. Тоді СРСР працював над створенням атомних крейсерів класу "Кіров", які обіцяли змінити динаміку світової військово-морської могутності.
США зрозуміли, що їм потрібно усунути критичну прогалину в спостереженні. У виданні нагадали слова інженера-електрика Лі М. Хаммарстрома, який говорив про те, що Штати побоювалися того, що СРСР першим може завдати удару ядерною зброєю.
У США вже існувала супутникова програма ELINT, яка була здатна виявляти і локалізувати радянські радіолокаційні випромінювання. Проте для американської розвідувальної спільноти цього було недостатньо.
У виданні підкреслили, що 1971 року масштабні військово-морські навчання виявили додаткові вразливості в супутникових розвідувальних системах США. Це вимагало надійних і швидких механізмів реагування.
Приблизно в той час і була задумана система Parcae. Це найпередовіша на сьогоднішній день орбітальна система електронної розвідки, яка змогла заповнити критичну прогалину в глобальному морському спостереженні США.
У виданні зазначили, що супутники Parcae були одним із найретельніше охоронюваних секретів уряду США. Цей проєкт приховували навіть від тих людей, які перебували в значній частині військового істеблішменту. Лише в липні 2023 року Національне розвідувальне управління визнало існування цих супутників.
Супутники Parcae певною мірою були засновані на своїх попередниках 1960-х років, додали у виданні. Одним із них був супутник GRAB, запущений у космос 1960 року під виглядом наукового експерименту.
Про основне завдання GRAB стало відомо тільки 1998 року. Тоді з'ясувалося, що супутник проводив моніторинг випромінювань радянських радарів.
Уже 1962 року США запустили проєкт Poppy, який тривав до 1977 року. У виданні підкреслили, що він розширив можливості супутникової розвідки за допомогою кількох супутників.
Перша місія Parcae була запущена 1976 року. Вона ознаменувала значну еволюцію в супутниковій розвідці.
У виданні уточнили, що ранні місії використовували ракету Atlas F для розгортання трьох супутників у точних орбітальних формаціях. Пізніше було здійснено перехід на більш потужну ракету Titan IV-A.
Ключовим технологічним досягненням під час роботи над Parcae стало впровадження стабілізуючої стріли з градієнтом гравітації. Це пристрій, що має довгу висувну руку з вантажем на кінці, який дозволяв точно контролювати орієнтацію супутника, забезпечуючи безперервне вирівнювання його антен у напрямку до Землі, пояснили у виданні.
Журналісти розповіли, що супутники працювали в тріадах і використовували високоточний, синхронізований годинник для виявлення і тріангуляції радянських військово-морських випромінювань. Це значно розширило можливості спостереження за морем ВМС США .
У виданні зазначили, що супутники Parcae могли передавати інформацію за лічені хвилини, що давало змогу швидко ухвалити військові рішення в разі непередбачених обставин. Також прості звіти з часом еволюціонували до автоматично генерованих карт, які відображали важливу інформацію.
Ба більше, проєкт Parcae, зокрема його комунікаційні мережі Tactical Receive Equipment and Related Applications Broadcast, відіграли важливу роль під час таких конфліктів, як операція "Буря в пустелі", додали у виданні. Ця мережа давала змогу швидко здійснювати обмін розвідданими, включно із зображеннями в реальному часі.
У виданні резюмували, що всі ті люди, які брали участь у проєкті Parcae, часто згадують його як вершину кар'єри і період інтенсивного професійного самовираження. Проте повна історія Parcae, все ще сповнена засекречених подробиць.
Інші цікавинки
Раніше вчені заявили, що десятирічна таємниця величезних кратерів у Сибіру нарешті розкрита. Дослідники вважають, що потепління на поверхні призводить до швидкої зміни тиску глибоко під землею.
Крім того, зонд NASA знайшов нові підказки до розгадки багаторічної таємниці Сонця. Для вивчення корони зонд Parker Solar витримує температуру близько 1400 градусів за Цельсієм, щоб наблизитися до Сонця.
