Річка Амазонка, найдовша у світі та найбільша за обсягом води, протікає через Південну Америку з Анд до Атлантичного океану. Однак геологічні дослідження виявили, що мільйони років тому вона текла у протилежному напрямку, пише IFLScience.
У 2006 році Рассел Мейпс, тоді аспірант Університету Північної Кароліни, досліджуючи відкладення річкових осадів, виявив цирконові мінерали, які могли походити лише зі східної частини континенту. Це суперечило сучасному напрямку течії Амазонки — із заходу на схід.
До того ж, скам’янілості морських організмів, знайдені в незвичних місцях, вказували на те, що в минулому регіон міг мати інший гідрологічний режим.
Геологічні дослідження показали, що Амазонка текла зі сходу на захід, до арки Пурус — стародавнього височинного утворення. Вода з арки Пурус тоді стікала до Тихого океану. Але все змінилося через такі процеси:
1. Підняття Анд: у період від 65 до 145 мільйонів років тому виникла височина на північному сході Південної Америки. Згодом розростання Анд стало основним фактором, що створило басейн, який почав заповнюватися водою. Це спричинило поступове зміщення напрямку течії.
2. Зміна нахилу рельєфу: Амазонка має надзвичайно плоский рельєф, де навіть невеликий нахил може змінити напрямок течії. З часом осади підняли територію, і річка почала текти до Атлантики.
3. Ерозія та кліматичний вплив: підйом Анд перехопив хмари, посилив опади та ерозію. Це сприяло утворенню водно-болотних угідь Пебас, які згодом стали частиною річкової системи.
Геологи вважають, що основна зміна напрямку течії відбулася від 5 до 10 мільйонів років тому - надзвичайно швидко за мірками геологічного часу.
