60 мільйонів років тому близнюки були нормою в наших предків-приматів, але у зв’язку з еволюцією кількість потомства зменшилася, і сучасна людина зазвичай народжує одну дитину. Такого висновку дійшли антропологи з Університету Західного Вашингтона та Єльського університету. Результати дослідження опублікувало видання Interesting Engineering.
На думку вчених, час перетворення приматів на переважно одноплідних видів збігся з енцефалізацією, тобто еволюційним збільшенням розміру мозку. Учені дійшли висновку, що поступово відбувалося зменшення кількості потомства і збільшення мозку людини.
За словами дослідників, багатоплідна вагітність вимагала від матері більших затрат енергії і зусиль, її життя було важчим, тож більший шанс вижити був у тих приматів, які народжували лише одну дитину.
Дослідники Джек Макбрайд і Тесла Монсон наводять аргумент про те, що оцінка кількості потомства "в філогенії ссавців… може пролити світло на еволюційні процеси, що формують еволюцію людини".
Вони наносили на карту кількість потомства, використовуючи математичні алгоритми для вивчення закономірностей. Однак родинні скам'янілості неймовірно рідкісні, тому вони шукали публічні бази даних, щоб зібрати антропологічні дані про вагітність і розмір тіла при народженні та в дорослому віці.
Дослідження показало, що багатоплідна вагітність приматів, або ж двійня, якщо не трійня, відповідала "меншому мозку та розмірам тіла, короткій вагітності та швидкому росту".
Учені також помітили, що перехід від приматів, які народжували близнюків, до одноплідних приматів відбувався кілька разів. У результаті сучасна людина має більші мозок і тіло, ніж її предок, і народжує, як правило, одну дитину.
Як повідомляв раніше УНІАН, у 2025 році почало народжуватись нове покоління людей - бета. До нього входитимуть всі, хто народиться з 2025-го по 2039 рік. Бета складе конкуренцію Альфа і вже до 2035 року становитиме 16% населення світу. Згідно з прогнозами, багато з них доживе до 22 століття.