Україна – це Європа: що зроблено і скільки ще робити на шляху до ЄС

Європейська комісія наприкінці минулого тижня оприлюднила звіт про прогрес, якого досягли країни-кандидати на вступ до ЄС. І попри те, що Україні ще є, над чим працювати, в ЄК рекомендували лідерам ЄС розпочати з нашою країною переговори про вступ. УНІАН розбирався, чи буде він швидким.

Європейська комісія 8 листопада представила Пакет розширення про прогрес десяти країн Східного партнерства і Західних Балкан, в якому викладено ключові висновки й щодо руху України до набуття членства в Євросоюзі. В доповіді йдеться про головні здобутки України та окреслені кроки, над якими ще варто працювати. Втім, у головному вищому виконавчому органі Євросоюзу рекомендували лідерам ЄС розпочати з Україною переговори про вступ.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала таку рекомендацію історичною. А напередодні, під час візиту до Києва, зазначила, що Україна добилась суттєвого прогресу на шляху до ЄС: "Я повинна сказати, що ви добились суттєвого прогресу. Вражаюче це бачити".

Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, заявив, що "це рішення матиме поворотне значення для історії не лише України, але й усієї Європи".

До цього моменту Україна йшла довгих десять років. У листопаді 2013 року українці вийшли на Майдан через незгоду з рішенням тодішнього президента Віктора Януковича і Ко відмовитися від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Янукович, під нацьковування з Кремля, кийками та кулями перетворив цілком мирний Майдан на Революцію Гідності. А РФ, не бажаючи втрачати важелі впливу на Україну, на початку 2014 року розпочала окупацію України та війну (яка з лютого 2022 року перейшла у стадію повномасштабного вторгнення).

Попри те, що Росія так і не змогла змиритися з прагненням українців рухатись до набуття членства в ЄС та НАТО, протягом майже десяти років Україна не припиняла узгоджувати і приводити національне законодавство у відповідність до права ЄС.

28 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав заявку  на членство України в Євросоюзі, а 23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус країни-кандидата. Також було оприлюднено сім рекомендацій щодо різних напрямків реформування, за якими Україна повинна була здійснити необхідні кроки.

Саме щодо виконання цих семи кроків 8 листопада 2023 року була представлена доповідь Єврокомісії про Пакет розширення. Як наголосили в Єврокомісії, Україні вдалося продемонструвати суттєвий прогрес.

Прогрес України і "домашнє завдання"

За оцінкою Єврокомісії, Україна виконала рекомендації на понад 90%. В ЄК вважають повністю виконаними чотири з семи критеріїв. Основні зрушення досягнуті у галузі конституційного правосуддя, обрання Вищої ради правосуддя, втілення антикорупційної програми, боротьби з відмиванням грошей, обмеження впливу олігархів на громадське життя, ухвалення нового закону про медіа і про частковий прогрес у захисті національних меншин.

Саме це дозволило рекомендувати головам держав і урядів 27 країн-членів Євросоюзу на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня 2023 року ухвалити політичне рішення про початок переговорів про вступ України в ЄС.

Це означає запуск підготовчої роботи до переговорів. Як уточнили УНІАН обізнані джерела в Єврокомісії, в разі схвалення Європейською Радою відповідної пропозиції, до Києва будуть відправлені представники ЄК для початку відповідного організаційного процесу, який стартує з підготовки переговорних рамок та скринінгу (аналізу адаптації законодавства України до права Європейського Союзу).

Рекомендація до Європейської Ради ухвалити рішення про вступ України не супроводжується якимись новими умовами і не є чимось недосяжним. За словами віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, звіт Єврокомісії про прогрес України - це історичне рішення, і на основі цього документу готуватиметься національна програма підготовки до вступу до ЄС, яка оновлюватиметься щороку.

"Ми відходимо від історії з сімома рекомендаціями. Ми рухаємося далі в напрямку початку підготовки перемовин. Ми розглядаємо чотири додаткових критерії, які визначила Європейська комісія… Це рекомендація – врахувати ці критерії. Але не факт, що вони все ж таки будуть підтверджені Європейською Радою в грудні", - сказала віце-прем’єрка.

При цьому, за її словами, прогрес по деяких з цих рекомендацій буде вже в грудні.

Натомість посол ЄС в Україні Катаріна Матернова наголосила, що критерії, про які йдеться, "треба оцінити перед початком наступних кроків". Проте "є чітке рішення почати переговори".

Переговори ще не означають приєднання

Варто розуміти, що переговори про вступ до ЄС – це ще не останній, а передостанній етап перед приєднанням до Євросоюзу. Новий звіт про прогрес України у виконанні усіх умов, Єврокомісія має намір оприлюднити 24 березня 2024-го року. Тобто у період з грудня 2023 року, коли відбудеться зустрічі лідерів ЄС, до березня 2024 року, Україні ще потрібно буде розробити "дорожні карти" щодо майбутніх шляхів реформування країни.

Ще один момент, який варто враховувати – перешкоди для України від деяких членів ЄС. Зокрема, проти початку переговорів щодо членства України в ЄС виступає Угорщина. Прем’єр-міністр країни Віктор Орбан 10 листопада заявив, що: "Переговори про членство не повинні починатися, це чітка позиція Угорщини".

Згодом очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто також заявив, що Угорщина проти вступу України до ЄС до завершення війни з РФ. Мовляв, приєднання України до ЄС принесе війну у "спільноту, чого, очевидно, не хоче ніхто". Крім того, за його словами, оскільки Україна перебуває у стані війни, то "можемо побачити, що там не дотримуються ані свободи слова, ані свободи вираження, і вибори не проводяться теж".

Секретар Уряду Угорщини Тамаш Менцер також зазначив, що якщо Україна буде прийнята в ЄС, то "війна буде перенесена в Євросоюз, і значна частина ресурсів ЄС піде в Україну". Тож, за його словами, угорська влада під час щорічних консультацій з громадянами країни має напір провести опитування щодо того, що вони думають про членство України в ЄС.

В ЄС діє принцип одностайності при ухваленні рішень. Тож, якщо хоча би одна країна-член ЄС не бажає голосувати за рішення, яке підтримується усіма іншими членами, таке рішення не може вважатися схваленим. Відповідно, Європейська Рада у грудні має досягнути консенсусу, аби підтримати рекомендацію Єврокомісії про початок переговорів. Проте чи реально Угорщина заблокує початок переговорів, стане зрозуміло вже безпосередньо під час зустрічі голів держав і урядів країн-членів ЄС на засіданні Європейської Ради у грудні.

Влада Угорщини ніколи не приховувала антиукраїнську позицію, ба більше, після повномасштабного вторгнення РФ почала активно поширювати в ЄС російську пропаганду. Проте існує думка, що "принциповість" Угорщини легко нівелюється питанням грошей.

Річ у тім, що наразі між Брюсселем та Будапештом триває суперечка щодо коштів з бюджету ЄС, виділення яких для Угорщини було призупинено через проблеми з посиленням держконтролю за неурядовими організаціями, ЗМІ, судами, науковцями і так далі. І хоча Віктор Орбан зазначає, що питання України з питанням того, що "Брюссель винен Угорщині гроші" не пов’язані, все виглядає не на користь Будапешта.

За словами віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, виклик щодо досягнення політичного консенсусу з Угорщиною буде подоланий у наступний місяць.

Швидко не буде?

У будь-якому разі, якщо рекомендація про початок переговорів буде ухвалена в грудні, в Єврокомісії не беруться прогнозувати і називати точні дати, скільки триватиме шлях України для вступу до ЄС.

Раніше в Україні звучали думки, що це можливо вже за два роки. Однак ще місяць тому очільниця представництва Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова озвучувала "реалістичний термін" вступу – у 2030 році. Однак тоді ж вона додала, що в Україні час йде зовсім інакше: "І те, що в інших забирає місяці, тут може відбутися за кілька тижнів чи днів".

За даними джерел УНІАН, заяви про прагнення завершити процеси розширення Євросоюзу до 2030 року є виключно політичними. Такі заяви змушують кандидатів зосереджувати більше уваги на реформах. Тож все залежатиме від виконаного обсягу "домашньої роботи". Без втілення потрібних реформ, процес не буде просуватися.

За словами Ольги Стефанішиної, зважаючи, що Україна зараз максимально мобілізована, процес та динаміка приєднання до ЄС буде швидким та ефективним. Але, щоб мати змогу "застрибнути" в ЄС під час найближчої хвилі розширення, нам треба рухатися ще швидше. Серед кандидатів у члени ЄС Україна – далеко не одна і, попри рішучість до реформ, далеко не лідер.

Віталій Саєнко, Тетяна Стежар

УНІАН в Google News