Підпишіться на нас в Google
Візит Джейхуна Байрамова до Києва, розмова про можливі постачання газу та підтримка Ільхамом Алієвим територіальної цілісності України показують нинішній рівень відносин між Азербайджаном і Україною. Тим часом в Україні готується до виходу скорочена версія дослідження Kuzari "Зникла цивілізація – непомічена катастрофа", яке звертається до значно давнішої історії Південного Кавказу. Початок цілеспрямованої зміни етнічної карти регіону Kuzari пов’язує зі встановленням російського контролю. Російська імперія, а згодом Радянський Союз, як зазначає Kuzari, десятиліттями поглиблювали суперечності між вірменами й тюрками.
Про це говориться в матеріалі Телеграф.
За місяць до візиту президент Азербайджану закликав українців ніколи не погоджуватись на окупацію. "Ми завжди підтримували, підтримуємо та підтримуватимемо територіальну цілісність України, її суверенітет, непорушність її кордонів", - додав Алієв.
Одночасно з поглибленням співпраці Баку і Києва, особливо примітний вихід короткої версії книги Kuzari, що готується в Україні, "Зникла цивілізація – непомічена катастрофа". Це документальне дослідження забутої катастрофи Південного Кавказу, основу якої складає багаторічна імперська політика Москви. У книзі йдеться про відносно нещодавнє "зникнення" тюркської цивілізації в цьому регіоні. Під "зникненням" тут мається на увазі не метафора. За цим словом стоять кілька хвиль насильницького витіснення тюркського населення із території сучасної Вірменії. Сотні тисяч людей були змушені залишити свої будинки. Ще близько 150 тисяч у радянський період зазнали організованого переселення та депортації. Окремою, найкривавішою сторінкою є масові вбивства мусульманського населення, кількість жертв яких оцінюється у понад 250 тисяч осіб.
Спочатку в продаж надійде скорочена версія дослідження – компактніша і зручніша для першого знайомства з книгою. Тим, хто хоче ознайомитися з повною версією дослідження вже зараз, є електронна версія на офіційному сайті книги: perishedcivilization.com.
Ключове місце у дослідженні займає роль Москви у цій катастрофі. Саме після встановлення російського контролю над регіоном розпочалася цілеспрямована зміна етнічної карти регіону.
Сучасний діалог Києва й Баку розгортається вже в іншому політичному контексті, тоді як дослідження Kuzari пояснює, як формувалося протистояння на Південному Кавказі. У центрі цієї історії – не лише самі хвилі переселень, депортацій і насильства, а й політика Російської імперії та Радянського Союзу, яка поглиблювала суперечності між народами регіону. Якщо протистояння роками посилювалося зовнішнім втручанням, то нинішній мир показує, що від багаторічної конфронтації можна перейти до домовленостей.
